Показ дописів із міткою Раджу прочитати. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Раджу прочитати. Показати всі дописи

субота, 24 лютого 2018 р.

Якщо вихідні для вас, друзі, - це час розвиваючого відпочинку, то зазирніть сюди:
Літогляди Сущука – український ютуб-канал про сучасну літературу. Автор дає якісну критику на популярні українські книжки.
СловОпис – відеословник рідкісних слів української мови. Створенням та розвитком займаються студенти Київського університету імені Бориса Грінченка.
Читанка - дитяча публічна онлайн-бібліотека, в якій містяться книги українською мовою, які вже не можна придбати у книжкових магазинах. Однак ви маєте можливість завантажити на комп'ютер чи інший пристрій будь-яку з книг, представлених на сайті.
Цікава наука - мабуть, найвідоміший та найпопулярніший україномовний канал про науку на YouTube, що має понад 11 тисяч підписників. Його автор – шкільний учитель з Рівненщини Віталій Шевчук, що намагався вирішити нестачу наочних матеріалів для своїх учнів. Зараз проектом перекладено та озвучено понад 100 відео таких відомих у світі каналів, як: MinuteEarth, AsapScience, MinutePhysics, Stated Clearly, TED, TED-Ed, Veritassium та інших.

Більше цікавинок можна знайти в списках, що їх пропонує сайт "Козакоріум":

пʼятниця, 16 лютого 2018 р.

Емма Андієвська

Я вже якось розповідала про нашу дивовижну землячку - письменницю й художницю Емму Андієвську. Сьогодні пропоную її послухати - натрапила на унікальний запис (Мюнхен, 2017) у ФБ: https://www.facebook.com/lina.kushch/videos/1218076604990817/

четвер, 25 травня 2017 р.

Раджу прочитати

Знайшла цікавий сайт для любителів читання - "Друг читача", який пропонує новини українського книгодрукування, інтерв'ю з письменниками та багато інших цікавинок. Долучайтесь!

Якщо не знаєте, що почитати найближчим часом, ознайомтеся з матеріалом Українські книги, які читають у всьому світі.

пʼятниця, 12 травня 2017 р.

Раджу подивитися

Давно ми не говорили про українське кіно. Нещодавно я подивилася короткометражку "Доторкнись і побач" Тараса Дроня (2013 р.). Враження суперечливе, але він точно з тих, що змушують замислитися і побачити світ іншими очима.
Скласти враження про сучасне українське кіно можна, лише переглянувши фільми, а обрати їх допоможе стаття М.Дацюк Made in Ukraine: 5 історичних фільмів, якими можна пишатися. Приємного перегляду не обіцяю, але буде цікаво!

пʼятниця, 5 травня 2017 р.

Раджу прочитати: Літописи

Як ви ставитеся до історії? Наскільке правдиве, на ваш погляд, відоме порівняння її з представницею найдавнішої професії? 
Для мене вона далека від підручників історії, хоч може, це і парадоксально прозвучить. Для мене вивчення історії - це захоплюючий детектив і творчий процес водночас, бо за окремими документами, спогадами очевидців я створюю власну картину минулого. Якщо у вас, друзі, подібне ставлення до підопічної Кліо, то в пошуках відповідей на загадки нашої давньої минувшини раджу вам звернутися до сайту Ізборнік, про який уже розповідала, зокрема прочитати Літопис руський за Іпатіївським списком, Галицько-Волинський літопис.

четвер, 29 грудня 2016 р.

Раджу прочитати

Натрапила на цікавинку - і ділюся з вами, друзі: дитячий сайт "Пустунчик". Портал пропонує чудовий кінозал і аудіотеку, конкурси і вікторини, ігри та незвичайні ідеї для творчості, а ще там є віртуальна школа, навчатися в якій легко та приємно. Приєднуйтеся 

пʼятниця, 4 листопада 2016 р.

Раджу прочитати

Сьогодні хочу познайомити вас, друзі, з цікавою збіркою сучасної прози "Львів. Кава.Любов", що зібрала під однією обкладинкою Наталку Гурницьку, Галину Вдовиченко, Дару Корній, Вікторію Гранецьку, Ніку Нікалео, Тетяну Белімову.

А за цим посиланням ви знайдете ще кілька цікавинок для цієї осені: http://melni.me/10-knyg-napysanyh-bezdogannoyu-ukrayinskoyu-movoyu/

пʼятниця, 7 жовтня 2016 р.

Раджу прочитати

Українські книги, які вас здивують

Здавалося б, вивчаємо українську літературу, поки вчимося в школі, а коли приходить час вибрати що почитати, часто нічого цікавого не приходить в голову. Іноді складається враження, що всі твори про село, про нещасну долю, про біди і т.п. Частка правди в цьому є, але існують книги, які вас точно здивують. Які або не входять до шкільної програми, або не сприймаються в дитячому віці, або залишаються без уваги.

Михайло Стельмах. «Гуси-лебеді летять» (1964)

gusi-lebedi-letyat
«Зачаровану Десну» Олександра Довженка точно всі читали. Так ось, «Гуси-лебеді…» продовжують кращі традиції українського автобіографічного роману. І хоча тут, знову ж таки, маємо село, нелегку долю, післявоєнні часи, а повість, нібито розрахована на читачів середнього шкільного віку, Стельмаха можна не раз читати і перечитувати.
Кілька епізодів, описаних у творі, розповідають про маленького Мішу, точніше, про цілий рік з життя хлопчика. Йому все здається цікавим і ніяк не сидиться на місці. Навколо – природа, сім’я, сусід дядько Себастьян, Юхрим Бабенко, у якого можна взяти почитати справжню книгу! І зимові прогулянки босоніж по снігу, спуски в кориті з гірки, і нові друзі. Історія сповнена оптимізму і дитячих вражень.

Василь Земляк. «Лебедина зграя» (1971)

matxya-giig
Або «Сто років самотності. Українська версія». Це один з небагатьох зразків жанру містичної прози в українській літературі. До речі, роман був екранізований – так з’явився «Вавилон ХХ» Івана Миколайчука.
Події насправді відбуваються в Вавилоні, тільки не в біблійному, а в селі на Поділлі, над рікою Чебрець. Кожен житель – одночасно і типовий портрет, і унікальний персонаж. Один тільки «філософ» Фабіан і Явтушок Голий зі своєю дружиною і численними синами чого варті!
Події охоплюють післяреволюційний період. Багато герої з’являються і в другій частині книги – «Зелені Млини», де розповідь наближається до Другої світової війни.

Юрій Яновський. «Майстер корабля» (1928)

wwfbyqia
Перший роман Яновського дещо відрізняється від інших його творів. Він написаний у формі спогадів 70-річного режисера про яскраві моменти життя. Кіномемуари з’явилися після роботи на Одеській кіностудії, а прототипами героїв стали люди, з якими працював автор – Василь Кричевський, Павло Нечеса, Іта Пензо, навіть сам Олександр Довженко.
Сюжет досить незвичайний. Спочатку ви навіть здивуєтеся, що повість написана в Україні і ще в кінці 20-х років. Головний герой – Те-Ма-Кі – розповідає про зйомки фільму і як створювалися деякі декорації – справжній вітрильник, наприклад. Згадує про минуле, дружину, синів. Автор приділяє велику увагу художньому процесу і зосереджується на його труднощах і радощах. Тут багато роздумів на вічні теми. Написано легко і оптимістично.
Джерело: Всвіті

четвер, 8 вересня 2016 р.

Раджу прочитати: "Житковські богині" К.Тучкової

Сьогодні раджу вам, друзі, книгу сучасної чеської письменниці  Катержини Тучкової "Житковські богині" (2012). І хоч розповідається в ній про традицію чеського знахарства - боговання, роман цікавий і нам, бо доля житковських відунок (богинь) за всіх часів була такою ж трагічною, як і доля їхніх сестер з України. 


І обов'язково читайте! Адже

Читання книжок пов'язане із продовженням життя - стверджують науковці Єльського університету

Хочете жити довго – читайте книжки, пропонує The New York Times. 
Для дослідження науковці одного із найпрестижніших американських вишів використали дані опитувань 3635 людей старших 50 років.
Саме спостереження за учасниками відбувалося протягом 12 років.
Вони брали участь у великому дослідженні щодо тривалості життя, однак в анкетуванні були вужчі питання саме стосовно читання.
Вибірку опитаних учені розділили на 3 групи: тих, хто не читає взагалі, хто читає до 3,5 годин на тиждень, а також тих, хто сидить за книжками більше, ніж 3,5 години на тиждень.
Дослідники спробували створити портрет людини, яка найбільше читає. За результатами опитування виявилося, що це, як правило, жінка з вищою освітою та рівнем доходів вище середнього. 
Окрім цих факторів, науковці зважали на вік, расу, оцінку стану здоров'я, сімейний стан.
У людей, які читали хоча б 3,5 години на тиждень, за результатами спостереження, було на 17% менше шансів померти протягом 12 років дослідження.
Ті ж, хто читав більше 3,5 годин мав меншу ймовірність на 23%.
Любителі читання жили в середньому майже на 2 роки довше, ніж ті, хто взагалі не тримав книжок у руках.
"Люди, які витрачають хоча б півгодини на день для книг, за результатами нашого спостереження мали значну перевагу тривалішого життя порівняно з тими, хто взагалі вважає читання марною справою", – розповіла координаторка дослідження, професорка Єльського університету Бекка Р. Леві.
"На фінальні показники також впливали рівень достатку, освіта, пізнавальні здатності людини та багато інших супутніх факторів", – зауважила дослідниця. 
Схожу ситуацію науковці описали й для тих, хто більше любить газети, ніж великі видання. Але відсоткові співвідношення були менші.

вівторок, 23 серпня 2016 р.

Раджу прочитати: П.Кущ "Чотири нявкісти і ВІН"

Нова повість П.Куща «Чотири нявкісти і ВІН» - цікава розповідь про пригоди незвичайних героїв – домашніх котів, що через воєнні дії залишилися без домівки й господарів і тепер змушені не лише самотужки виживати в страшній м’ясорубці війни, а й узяти на себе небезпечну місію захисту підбитого ворожого танку, адже той є важливим воєнним доказом. А ще вони рятують пораненого під час чергового обстрілу хлопця, що стає командиром цього незвичайного хвостатого танкового екіпажу, але згодом виявиться зовсім не земним підлітком, а прибульцем – представником розумної котячої цивілізації. Однак фантастичною назвати повість складно – надто вже наочно постають реалії сьогоднішньої Східної України: окупація, обстріли, страх, голод, жахливі підвали бойовиків… 
Оповідачем виступає один із чотирьох «нявкістів» (як охрестив хвостатих урятований хлопчак – Веніамін Ігорович Непужайкіт, а простіше – ВІН), і всі події набирають дещо іншого змісту: фантастичні здаються не такими вже й надуманими, а реальні – не занадто жахливими. Тонкий гумор, притаманний оповіді (самі лише дотепні вступи до кожного розділу змушують посміхатися навіть коли зовсім не до сміху, а ще ж чудові каламбури, гра слів тощо!), допомагає не зосереджуватися на важких емоціях і думках про жахіття війни, а зрозуміти дуже важливу думку: війна – це наша сьогоднішня реальність, і ми маємо в ній не просто вижити, а й зробити все можливе й неможливе, щоб перемогти і залишитися при цьому Людьми. А ще така от ідея: кожен із нас (навіть найбоязкіший і найслабший) може посприяти перемозі. Чи не так, котохлопці? Ой пробачте, - друзі 

вівторок, 9 серпня 2016 р.

Раджу прочитати: В.Слапчук "Клітка для неба"

"Красі байдуже, жива людина чи мертва, щаслива чи нещасна, сита чи голодна... 
Краса безжальна".
"Коли до жінки приходить чоловік, книги нехай читає вітер".
"Тільки думка про смерть може дати відчуження, завдяки якому вдається змусити себе до будь-чого, а також відмовитись від чого завгодно".
"Ми вчимо мовчки і тільки мовчки, хоча може трапитися, що ми при цьому розмовляємо".
"Немає більшого щастя, як після пошуків щастя додому повернутися".
"Клітка для неба"

Сьогодні раджу познайомитися з новою збіркою Василя Слапчука "Клітка для неба", до якої ввійшли три повісті: "Клітка для неба", "Глобус України" і "Кенгуру завбільшки з цвіркуна". Твори один химерніший за інший, однак дуже цікаві: про звичайні земні речі письменник розповідає трохи метафорично, а іноді навіть приземлено, дещо іронічно - ніби примруживши очі, мимохіть. Виходить просто й мудро. І вже точно небанально. Саме те, що треба спекотного літа! 


І ще: знайшла хороший ресурс, де міститься велика кількість творів української класичної літератури, - Електронна бібліотека української літератури. 
Раджу скористатися! 

пʼятниця, 29 липня 2016 р.

вівторок, 14 червня 2016 р.

Раджу прочитати: Дитяча література

Літо - дивовижна пора, коли можна встигнути все: і працювати (звичайно, трохи, для годиться ), і відпочивати, а головне - читати досхочу! Якщо ви поки не знаєте, що саме, хочу нагадати про книги, які сама дуже люблю.
Кумедні герої Всеволода Нестайка точно сподобаються і дітям, і дорослим, а когось, можливо, надихнуть на цікаві експерименти, що зрештою перетворяться на дивовижні літні пригоди.
Найвідоміші з його повістей: «В Країні сонячних Зайчиків» (1959), «Супутник ЛІРА-3» (1960), «Космо-Натка» (1963), «Робінзон Кукурузо» (1964), «Тореадори з Васюківки» (1973), «Одиниця з обманом» (1976), «Незвичайні пригоди в лісовій школі» (1981), «Загадка старого клоуна» (1982), «П’ятірка з хвостиком» (1985), «Незнайомка з Країни Сонячних Зайчиків» (1988), «Слідство триває», «Таємничий голос за спиною» (1990), «Неймовірні детективи» (1995) та інші непересічні твори.
Повість Олеся Гончара "Бригантина" колись вразила мене своєю простотою і, водночас, глибиною. Це розповідь про скалічені душі, дитячі й дорослі, які поступово оживають завдяки довірі й вірі в людину, адже це єдине, що окрилює, підносить, вивищує людину над собою. Думаю, цікавими підліткам будуть також романи "Тронка" і "Собор", дорослим - "Твоя зоря".
А ще УП.Культура вибрала десять книжок (українських і зарубіжних авторів) для дітей і підлітків, які не нудно читати влітку і які не відпустять вас до самого завершення канікул: http://life.pravda.com.ua/culture/2016/06/7/213331/
Добірка найцікавіших українських інтерактивних книжок для дітей і молодших підлітків: http://life.pravda.com.ua/culture/2016/04/30/211740/
Інтернет-ресурс, де можна знайти найцікавіші зразки світової дитячої літератури: http://ae-lib.org.ua/_lit_child.htm
А тут уже література для дорослих - 10 найкращих, на думку UAModna, романів про кохання:  http://www.uamodna.com/articles/top-10-kraschyh-lyubovnyh-romaniv/
Приємного читання і цікавого літа! 

пʼятниця, 10 червня 2016 р.

Раджу прочитати: Електронні бібліотеки

Нагадую вам, друзі, про безкоштовні електронні бібліотеки українською мовою з книгами у зручних форматах для букрідерів, смартфонів та планшетів. Читайте більше: 

четвер, 5 травня 2016 р.

Раджу прочитати: Інтернет-ресурс "Книги, що говорять"

Знайомтеся із новим ресурсом "Книги, що говорять", створеним громадською організацією "Вір в Україну". Розміщені в ньому аудіокниги стануть у нагоді не лише дітям із вадами зору, а й усім книголюбам. Цікаво, що цей волонтерський проект уже підтримали близько 4000 людей, серед тих, хто озвучував твори є відомі журналісти, громадські діячі, політики, активісти і просто небайдужі люди з різних регіонів України.

Тож слухаймо відомі твори у новому звучанні: http://virvua.info/

субота, 23 квітня 2016 р.

Література, втілена у ... грі

У США створили відеогру на основі драми Лесі Українки

Американська компанія Colabee Studios з Сієттла створила гру “Forest song”. В її основі – один із найвідоміших творів Лесі Українки,  драма-феєрія “Лісова пісня”, передає VIDIA.
У “Forest song” гравець перевтілюється у селянина, який має надзвчайну зустріч з Лісовим Духом. Їхній зв’язок відкриває гравцю зовсім інший світ, де у драматичному зіткненні сходяться надприродні сили лісу та світ людей, ідеться в описі до гри.
Щоб максимально правдиво відтворити культурні особливості “Лісової пісні”, розробники вирушили в експедицію на Волинь, звідки походить Леся Українка та природа якої надихнула поетесу на створення драми.
“Місією нашого візиту було поглибити розуміння минулого, теперішнього та майбутнього людей, які проживають у цьому регіоні, а також провести зустрічі з експертами культури та пізнати цю традиційну культуру з перших вуст”, – розповідають розробники. Деталі, які вдалося зібрати під час подорожі, увійшли до гри.

Зйомки з пані Світланою, яка пережила Чорнобиль та має чимало вражаючих істрій з власного життя

Зйомки з пані Домінікою, яка знає понад 200 народних пісень

Діма Верьовка на модному показі традиційного українського одягу

Традиційний вітряний млин

Спілкування з професором Олексієм Долею, дослідником фольклору
Colabee Studios – міжнародний колетив розробників ігор, який створили Діма Верьовка та Шон Вес. Вони також вдомі як творці гри “Never Alone”, що розкриває культуру однієї з корінних груп Аляски – інупіатів. Гра була відзначена премією BAFTA як найкращий дебют 2015 року.
Colabee Studios вважають, що створюючи ігри на основі багатих культурних традицій різних народів, вони запрошують людей по всьому світу до пізнання чогось нового про самих себе.
Нагадаємо, у Канаді цьогоріч проведуть більше сотні різних заходів, щоб вшанувати українців.
Джерело: http://vidia.org/2016/55482

субота, 12 березня 2016 р.

Раджу прочитати: Казки

Як давно ви перечитували народні казки? Увечері вихідного дня раджу звернутися до  цих перлин мудрості предків, які і розважать, і навчать, і сили додадуть. Але в першу чергу вони є одним із найкращих засобів виховання дітей. Докладніше про це читайте в статті видання "Всвіті":  http://vsviti.com.ua/ukraine/29242

Тексти українських народних казок ви можете знайти тут:
А за цим посиланням знайдете ще й аудіозаписи казок: http://nashakazka.org.ua/
Приємного вечора в родинному колі! 

пʼятниця, 11 березня 2016 р.

Раджу прочитати: Аудіокниги проекту "Вір в Україну"

У цій рубриці сьогодні я, насправді, раджу не читати, а слухати: хочу познайомити вас із цікавим проектом "Вір в Україну", який допоможе дітям із вадами зору ввійти в чарівний світ літератури. Проте аудіокниги, розміщені там, стануть у пригоді будь-кому: тепер у наших дітей є вибір - слухати або читати книжки, а може, навіть поєднувати ці процеси 

пʼятниця, 26 лютого 2016 р.

Раджу прочитати: Леся Українка

Леся Українка не відпускає  
Та це й не дивно: я дуже люблю її "Лісову пісню", "Одержиму", які раджу прочитати обов'язково! Але є у Лесі ще один незвичайний (ні! надзвичайний) за емоційною потужністю, абсолютною відвертістю твір - поезія в прозі, присвячена Сергію Мержинському.

***

Твої листи завжди пахнуть зів'ялими трояндами, ти, мій бідний, зів'ялий квіте! Легкі, тонкі пахощі, мов спогад про якусь любу, минулу мрію. І ніщо так не вражає тепер мого серця, як сії пахощі, тонко, легко, але невідмінно, невідборонно нагадують вони мені про те, що моє серце віщує і чому я вірити не хочу, не можу. Мій друже, любий мій друже, створений для мене, як можна, щоб я жила сама, тепер, коли я знаю інше життя? О, я знала ще інше життя, повне якогось різкого, пройнятого жалем і тугою щастя, що палило мене, і мучило, і заставляло заламувати руки і битись, битись об землю в дикому бажанні загинути, зникнути з сього світу, де щастя і горе так божевільно сплелись... А потім і щастя, і горе обірвались так раптом, як дитяче ридання, і я побачила тебе. Я бачила тебе і раніше, але не так прозоро, а тепер я пішла до тебе всею душею, як сплакана дитина іде в обійми того, хто її жалує. Се нічого, що ти не обіймав мене ніколи, се нічого, що між нами не було і спогаду про поцілунки, о, я піду до тебе з найщільніших обіймів, від найсолодших поцілунків! Тільки з тобою я не сама, тільки з тобою я не на чужині. Тільки ти вмієш рятувати мене від самої себе. Все, що мене томить, все, що мене мучить, я знаю, ти здіймеш своєю тонкою, тремтячою рукою, вона тремтить, як струна, — все, що тьмарить мені душу, ти проженеш променем твоїх блискучих очей, — ох, у тривких до життя людей таких очей не буває! Се очі з іншої країни... Мій друже, мій друже, нащо твої листи так пахнуть, як зів'ялі троянди? 
Мій друже, мій друже, чому ж я не можу, коли так, облити рук твоїх, рук твоїх, що, мов струни, тремтять, своїми гарячими слізьми? 
Мій друже, мій друже, невже я одинока згину? О візьми мене з собою, і нехай над нами в'януть білі троянди! Візьми мене з собою. 
Ти, може, маєш яку іншу мрію, де мене немає? 
О, дорогий мій! Я створю тобі світ, новий світ нової мрії. Я ж для тебе почала нову мрію життя, я для тебе вмерла і воскресла. Візьми мене з собою. Я так боюся жити! Ціною нових молодощів і то я не хочу життя. Візьми, візьми мене з собою, ми підемо тихо посеред цілого лісу мрій і згубимось обоє помалу, вдалині. А на тім місці, де ми були в житті, нехай троянди в'януть, в'януть і пахнуть, як твої любі листи, мій друже... 
Крізь темряву у простір я простягаю руки до тебе: візьми, візьми мене з собою, се буде мій рятунок. О, рятуй мене, любий! 
І нехай в'януть білі й рожеві, червоні й блакитні троянди. 
7.ХІ 1900 Леся Українка

Джерело: musicwords.uol.ua/ukr/text/10305434/tvoyi-listi-pahnut-zivyalimi-troyandamilesya-ukrayinka/