пʼятниця, 16 березня 2018 р.

Сергій Жадан

Пов’язане зображення
Willem Haenraets 
За хвилину до того, як випаде дощ,
ти відчуєш, як шкіра вібрує під тиском
ще не випалих крапель, що ляжуть уздовж
твого тіла і враз його стиснуть.

Так легкі голуби, на вулицях кинуті,
відчувають смак їжі за мить до годівлі,
так солдат, що за хвилю повинен загинути,
відчува деформації у власному тілі.

Сміх, що має до мене назавтра прийти,
розпізнаю сьогодні поміж плачу я.
За хвилину до того, як з’явишся ти, -
я тебе передчую.

четвер, 15 березня 2018 р.

Навчаємо дітей відповідальності

Завдання дітям для навчання відповідальності

Результат пошуку зображень за запитом "картинки про неслухняних дітей"Багато дітей сьогодні живуть життям прав – їхні домашні обов'язки не позначені й, відповідно, про їх виконання не питають. Здебільшого це відбувається тому, що батькам іноді набагато легше зробити роботу самим, особливо тоді, коли вони хочуть зробити її правильно (тобто так, як уважають за потрібне). Батьки втомлюються від умовлянь, вимог і погроз. І, замість того щоб учити дітей відповідальності, вони миряться навіть з половинчастими зусиллями, задовольняючись тим, що їхні малюки принаймні хоч щось роблять. Але навіть якщо в дітей украй мало домашніх обов'язків, вони можуть скаржитися, що знаходяться мало не в рабстві в порівнянні з безтурботним життям своїх друзів.
Виховання дітей, що мають одні лише права
Коли ми робимо всю роботу й вирішуємо проблеми замість наших дітей, наші дії свідчать про те, що ми не довіряємо їм, вважаємо, ніби вони не здатні робити це самостійно. Так, коли їхня кімната стає не просто брудною, а захаращеною, ми закочуємо рукава й наводимо порядок, побічно підтверджуючи це посилання: «Вони не можуть зробити це самі». Коли ми перемо, виконуємо всю роботу й готуємо їжу, то продовжуємо мовчки стверджувати, що вони не здатні робити свою частину роботи. Ми ставимось до дітей, як до гостей, які затримались у нашому домі надовго.
Коли вони щось розливають і починають гірко плакати, ми поспішаємо їм на допомогу, даючи зрозуміти, що вони не несуть відповідальності за прибирання безладу, який самі ж улаштували. І коли домашнє завдання здається дітям непосильним, ми пропонуємо свою допомогу замість того, щоб дати їм зрозуміти, що в житті іноді бувають труднощі, з якими треба вчитися справлятися.
Міняємо підхід до виховання
Для того щоби почати боротися зі вседозволеністю, такою очевидною в сучасному суспільстві, треба покладати на маленьких дітей відповідальність за їхні дії, їхню власність, їхній дім. Коли ми покладаємо на дітей відповідальність за їхні вчинки, навіть якщо це призводить до незручної, іноді болючої взаємодії з ними, ми виховуємо відповідальних людей. Багато батьків не з чуток знають, яким складним може стати виконання цього завдання, особливо коли в сім'ї росте вольова дитина з чудовими ораторськими здібностями!
Труднощі, виражені в емоційному протиборстві, можуть виникати вже із самого початку, коли ви вперше попросите свою п'ятирічну доньку привести в порядок її кімнату, і не зникнуть у підлітковому віці. Реакції дитини на ваші невинні прохання, наприклад, повісити свій рушник, можуть набути навіть такої форми, як: «Ти дуже зла! Я ненавиджу тебе!».
Іноді вам буде здаватися, що набагато простіше було б уникнути цих битв, але важливо пам'ятати: якщо ви любите своїх дітей, необхідно продовжувати докладати зусиль й виховувати їх відповідальними людьми, затребуваними в сучасному світі.
Отже, як виховати дітей відповідальними людьми, а не тими, яким усі щось винні? Це вимагає від нас, батьків, цілеспрямованих зусиль. Зміни можуть здаватись важкими, але ми на них здатні. Ось п'ятдесят простих завдань, які можна використовувати для виховання в дітей почуття відповідальності в будь-якому віці.
Домашня робота/завдання, які посильні дітям ясельного віку
  • 1. Вимикати світло, коли дитина виходить з кімнати (для цього може знадобитися стільчик, поставлений у потрібне місце).
  • 2. Вішати рушник після прийняття ванни. (Для цього простіше використовувати гачок, а не поперечину.)
  • 3. Прибирати іграшки після гри. (Приготуйте побільше шухляд для зберігання іграшок і легкий доступ до них.)
  • 4. Дякувати вихователям, лікарям, няням, офіціантам і навіть листоноші щоразу, коли дитина зустрічається з ними.
  • 5. Відносити тарілки в мийку після їжі. (Підіть далі й попросіть дитину складати її посуд у посудомийну машину, якщо така є.)
  • 6. Коли дитина щось розливає, дайте їй рушник або ганчірку й допоможіть витерти калюжу.
Домашня робота/завдання, посильні дітям дошкільного віку
  • 1. Накривати на стіл.
  • 2. Споліскувати раковину після чистки зубів.
  • 3. Вимикати всюди світло, коли сім'я виходить з дому.
  • 4. Годувати домашніх улюбленців.
  • 5. Прибирати у своїй кімнаті.
  • 6. Витирати пил у своїй кімнаті.
  • 7. Відчиняти та притримувати двері для інших людей.
Домашня робота/завдання, посильні дітям віком 6–11-ти років
  • 1. Мити вікна й дзеркала (задля безпеки краще це робити простою водою.)
  • 2. Відносити й сортувати одяг для прання. Складати одяг після прання.
  • 3. Чемно відповідати на телефонні дзвінки та приймати повідомлення.
  • 4. Завантажувати посудомийну машину.
  • 5. Вигулювати собаку та/або чистити лоток тварини.
  • 6. Пилососити кімнату.
  • 7. Прибирати у своїй шафі.
  • 8. Допомагати приготувати вечерю (старші діти можуть навчитись готувати самостійно).
  • 9. Упаковувати їжу у школу й готувати собі сніданок.
  • 10. Супроводжувати батьків у кабіну для голосування, щоби спостерігати за процесом.
  • 11. Допомагати батькам купувати/створювати подарунки для вчителів, няні тощо.
  • 12. Робити щось приємне для тих людей, хто страждає від хвороби або переживає втрату.
  • 13. Чистити заднє сидіння автомобіля.
  • 14. Брати відповідальність за домашнє завдання.
  • 15. Телефонувати бабусі, дідусеві, друзям тощо.
  • 16. Робити замовлення в ресторані.
  • 17. Отримати власний членський квиток у бібліотеку й нести відповідальність за своєчасне повернення книг.
  • 18. За необхідності при купівлі необхідного звертатись по допомогу до працівника магазину.
Домашня робота/завдання, посильні дітям віком 12-ти років і старше
  • 1. Періодично записувати показники лічильників.
  • 2. Придумати подарунок для тренера, учителя тощо.
  • 3. Фарбувати стіни у спальні й переставляти меблі.
  • 4. Доглядати за власним городом. (Навіть якщо це тільки горщик або коробка на підвіконні!)
  • 5. Придумувати запрошення та планувати прийом гостей.
  • 6. Планувати й готувати вечерю один раз на місяць (або один раз на тиждень).
  • 7. Вибрати благодійну організацію й жертвувати їй частину своїх грошей.
  • 8. Мити підлогу.
  • 9. Складати й подавати скаргу, якщо є претензії до якості придбаного товару або послуги.
  • 10. Зняти відео «Один день із життя родини». (Чудовий подарунок на свято!)
  • 11. Пришивати ґудзики.
  • 12. Написати лист родичам або виборному депутату.
  • 13. Приймати рішення про розмір чайових у ресторані.
  • 14. Складати бюджет святкових покупок.
  • 15. Мити машину й заправляти бак бензином.
  • 16. Замовляти доставку їжі додому й оплачувати її (давати чайові кур'єру).
  • 17. Допомагати в якості волонтера у благодійних організаціях.
  • 18. Чистити туалет щотижня.
  • 19. Замінювати перегорілі лампочки.
Навіть якщо якісь пункти запропонованих списків будуть важкими для виконання, постарайтеся, щоб ваші діти все одно навчились їх виконувати. Вірте в них, діти здатні здивувати вас і навіть самих себе.

вівторок, 13 березня 2018 р.

Історія с.Авдотьїне

Таким був храм на початку ХХ ст.
Частина 6

Історія Олександро-Невської
церкви та релігійної громади с.Авдотьїне

Під час панування радянської влади, а точніше в березні 1922 року було описано й конфісковано все церковне майно [5; С.7 ]. Теж трапилося і з іншими храмами по всій країні. 
У 1936 році варвари, незважаючи на історично-культурну цінність храму, розграбували майно церкви і поглумилися над могилами сім'ї Мандрикіних. Вони розкрили склеп, зруйнували гробниці, розірвали на частини муміфіковані тіла, забираючи одяг і прикраси покійних. А 1937 церква була зруйнована. Дивом тільки зберігся фундамент. 
Будинок першого священика. Тепер тут лікарня
У тому ж році, зруйнувавши церкву, вирішили не чіпати будинок священика, розташований через дорогу, і родовий маєток Мандрикіна. Вони до цих пір стоять там у своєму первозданному вигляді, тільки «вміст» змінився: у будинку священика розташована лікарня, а в маєтку – школа. 
Люди були безсилі перед владою, їх молитви не врятували храм.

неділя, 11 березня 2018 р.

Люблю ніч. ЇЇ химерні тіні, потаємні таємниці, сповнену глибини тишу,  спокійну усамітненість. А ще дуже люблю інструментальну музику. І тільки нещодавно, завдяки другові, знайшла свою нічну музику. Це ноктюрни Володимира Єрмоленка. 

Вальс для тих, хто не спить ночами

Три хвилини двадцять вісім секунд

Пам'ять


субота, 10 березня 2018 р.

Яку пору року ви, друзі, любите найбільше? Я весну та осінь. А от сучасна українська художниця Ольга Ковтун, схоже, залюблена в усі однаково: героїні її циклу "Пори року", по-моєму, однаково прекрасні.
Весна

Літо

Осінь

Зима

пʼятниця, 9 березня 2018 р.

Т.Г.Шевченко

Т.Г.Шевченко. Автопортрет. 1845
Сьогодні вшановуємо людину визначного таланту й непересічної долі, одного з атлантів української культури - Тараса Григоровича Шевченка. Останніми роками навіть дуже далекі від науки видання друкують різноманітні матеріали про те, яким же насправді був Кобзар. Брати участь у цьому змаганні з осучаснення Шевченка не буду, упевнена: його просто треба читати. І для кожного він буде свій і точно сучасний (як на мене - на жаль!).
Повне зібрання творів Кобзаря, а також величезна кількість цікавої інформації про його творчість міститься в "Ізборнику".
А ще разом із радіостанцією "Максимум" пропоную чудовий тест "Вгадай фразу з вірша Шевченка!"
А наостанок неймовірна пісня на слова поезії "Зоре моя вечірняя" і музику Л. ван Бетховена в дивовижному виконанні Оксани Мухи:
Добірки інших пісень на слова Т.Г.Шевченка ви можете знайти за посиланнями: класичне виконання, усі сучасні пісні. 

четвер, 8 березня 2018 р.

Вітаю!

Зі святом жіноцтва, дорогі мої подруги! Теплої нам весни та безмежної любові! І нехай ваші чоловіки скажуть нарешті ті слова, які ви хочете почути (можливо, такі?)  

Будьте щасливі! 

середа, 7 березня 2018 р.

Вивчаємо українську мову: прикметники



Шановні мої читачки, пробачте, але сьогодні, напередодні свята, я хочу поговорити лише з чоловіками, тож бувайте і, чур, не підглядати! 

Дорогі мої читачі-чоловіки! Думаю, ви й без мене знаєте, що настрій ваших жінок великою мірою залежить від вас. Тільки ви своїми вчинками можете вселити впевненість у тому, що все, зрештою, буде добре, а словами підтримати так, що крила знову стають легкі... Але чи завжди вам вдається дібрати слова для коханої? Мотайте на вуса 



 

             

Джерело: ВСВІТІ. 

вівторок, 6 березня 2018 р.

Історія с.Авдотьїне

Частина 5

Історія Олександро-Невської
церкви та релігійної громади с.Авдотьїне

Малюнок Олександро-Невської церкви невідомого автора
Який вигляд мав той Мандрикінський храм, ми б могли не знати, якби не дві дивом збережені пам'ятки: малюнок олівцем невідомого сільського художника і фундамент, що залишився після руйнування церкви у 1937 році. Дуже, мабуть, поспішали тодішні "богоборці". Сьогодні ж, на щастя, є на підставі чого проводити реконструкцію. 
Якщо поглянути на малюнок, то видно, що побудований був Свято-Олександро-Невський храм у стилі російського класицизму [6; С.1]. При церкві була кам'яна дзвіниця 25-ти метрів заввишки, вона оголошувала початок служби дзвоном навкруги на десятки кілометрів, скликаючи прихожан з Олексіївки, Сорокіно, Ларине, Акулова і Мар’янки. 
Iveron.jpg
Ікона Іверської Божої Матері,
що зберігається на Афоні
Зберігся опис Олександро-Невської церкви, правда, дещо пізнішого часу: «Кам'яна, крита залізом, зовні пофарбована в зелений колір. У довжину вона рівняла 10 саженям (21,3 метра), в ширину - 6 саженів (майже 13 метрів). Висота споруди складав 25 метрів. У храмі було 19 великих і 18 малих вікон в залізних рамах, три вхідні двостулкові двері, оббиті залізом. Про внутрішнє убрання можна судити по десятиметровому дерев'яному золоченому іконостасу висотою майже 10 метрів. Його фоном майстри вибрали білий, під мармур, колір. Серед ікон головною була Іверська Богоматір. З чотирьох внутрішніх дверей три засклили. Окремо від церкви стояла двоярусна дзвіниця зі шпилем висотою майже 24 метри. Обидві будівлі знаходилися в доброму стані, хоча і не опалювалися. ніяких інших будівель поруч із храмом не було. З 120 десятин церковної землі тільки на трьох десятинах на березі Кальміусу вели господарство, орали, косили сіно. Решта землі - кам'яниста, глиниста та солонцювата - доходу не приносила» [1; С.1]. 
З дозволу єпархіального начальства в 1858 р. на кошти поміщиці панни Дарини Мандрикіної церква була перебудована зовні і оновлена всередині, що вартувало поміщиці три тисячі рублів сріблом. У 1870 р. церква оновлена знову, але вже за рахунок прихожан (на суму дві тисячі рублів сріблом). До приходу авдотьїнской церкви відносилися села Новоселівка, Рясне, Григорівка, хутори Вибрановський, Туткевича, Манжоса [7; С.68].
Залишки фундаменту старого храму
За даними церковних документів, у 1858 році церква мала 1687 прихожан, а в 1896 році – 2321 (метричні книги Олександро-Невської церкви Катеринославської духовної консисторії, с. Авдотьїне Бахмутського повіту Катеринославської губернії від 1864 до 1918 років зберігаються в Державному архіві Донецької області [11]).