Поетична сторінка: Іздрик

Амнезія

пам'ять дощами вимило

розум вітрами вимело

хто тебе мила вимолив?

хто тебе з неба виманив?

звідки ти щастя випало?

взяло мене і випило..

хто тебе в бога вигадав?

і для чиєї вигоди?

а не було вже виходу

окрім дурного випадку

сам я тебе і вихопив

як випадкову вигадку

сам же тебе і вимислив

сам же тебе і вичислив

і як пречистий вимисел

поміж рядками вичитав

я тебе мила вимолив

з божого саду виламав

і небеса відкрили ми

і обгорнули крилами

і не забракне сили нам

поки шепочуть губи:

мила а хто ти мила?

любий а хто ти любий?

Іздрик