Вивчаємо українську мову: Акцентуація

Продовжуємо вивчати акцентуаційні норми української мови разом з Лепетуном.

Вчимося вчитися: Розвиток уваги

Однією з найпоширеніших психологічних проблем сучасної дитини є нездатність підтримувати довільну увагу, невміння сконцентруватися. Це погано впливає навіть на побутове спілкування, а найбільшою мірою - на розвиток, навчання дитини, тож необхідно зміцнювати її увагу. Поради щодо цього, які пропонує сайт "Розвиток дитини", допоможуть і дорослим навчитися концентрувати увагу, а разом із тим суттєво покращать стан психічного та фізичного здоров'я.

Заняття, що сприяють стійкій увазі

1. Дайте дитині достатньо часу для ігор на відкритому повітрі. Дослідження доводять, що існує пряма залежність між фізичними вправами, IQ та успішністю у школі. Пам'ятайте: рух активує мозок! Фахівці рекомендують щодня перед тим, як йти до школи, відправляти дітей на 20 хвилин на ігровий майданчик. Якщо це неможливо, нехай дитина ходить до школи пішки або, принаймні, проходить частину свого шляху. По дорозі до школи батьки можуть грати з дітьми в хованки чи в «Дожени мене».

2. У неуважних дітей часто буває поверхневе або «неефективне» дихання. Іграшки, які стимулюють часті або безперервні видихи, чудово покращують дихальну функцію легенів. Для цього можна використовувати мильні бульбашки, дротики для духових трубок, свистки й недорогі духові інструменти, такі як окарина (глиняний свисток), губна гармоніка та сопілка.

3. Інтелектуальні та фізичні вправи, наприклад, для покращення почерку, такі як малювання вісімок у повітрі великим пальцем – це веселе й легке заняття перед виконанням домашніх завдань. Якщо у вашої дитини проблеми з поведінкою у школі, корисно робити зарядку перед початком уроків.

4. Виготовлення виробів – це ідеальний спосіб для розвитку терпіння й концентрації уваги дитини, її зорово-моторної координації й навичок вирішення завдань. Ось лише деякі ідеї: в'язання, вишивання (можна зробити невеликий ткацький верстат і, крім ниток, дати дитині такі предмети, як пір'я, стрічки, намистини, щоб вона вплітала це все у свій виріб), моделювання, розфарбовування вітражів, вишивка бісером, мозаїка, набивка м'яких іграшок або шиття ляльок.

5. Старі добрі настільні ігри не тільки вимагають хорошої концентрації уваги, а й розвивають посидючість, учать дітей соціальних навичок, таких як чесна гра, дотримання правил і черги. Ще кілька ідей: головоломки, ігри у слова, карткові ігри, які вимагають певних навичок, наприклад, англійська гра «Крібедж».

6. Читайте вашій дитині. Беріться до читання якомога раніше, з раннього дитинства вашої дитини, і намагайтеся читати частіше. Неможливо переоцінити важливість читання. Багато дитячих книг цікаві й наповнені непередбачуваними повчальними історіями, що живлять не тільки розум вашої дитини, а й її уяву. А як щодо того, щоб послухати з дітьми музикуМоцарта, Бетховена, Баха? Класична музика позитивно впливає на розвиток когнітивних здібностей дитини, на її особистість у цілому.

7. Запрошуйте дитину допомагати вам на кухні або на городі. Заохочуйте її брати на себевідповідальність і відчувати себе справжнім помічником у спільній роботі. Допомагайте дитині встановлювати високі стандарти для результатів своєї праці. Це так мотивує! Додатковий бонус: прискіпливі їдці набагато охочіше пробують нові страви, до створення яких вони доклали рук.

8. Грайте в хованки, «Твістер», «Море хвилюється раз», футбол, «вишибалу» – інакше кажучи, в ігри на розвиток великої моторики, які вимагають певної координації та рухового планування. Організовуйте ігри із сусідськими дітьми.

9. Намагайтесь обмежити ігри дитини з високотехнологічними іграшками, які не передбачають великої кількості взаємодії, замініть їх на іграшки, які вимагають від дитини застосування навичок дрібної моторики й використання уяви. Дуже корисні старомодні дерев'яні замки в комплекті з ровом і підйомним мостом, з великою кількістю іграшкових солдатиків, воїнів в обладунках на конях і членів королівської сім'ї. Діти захоплюються такими іграшками, до того ж вони починають придумувати складні сценарії, як тільки піднімають першу фігурку. Такі привабливі ігрові майданчики пробуджують у малюків творчий потенціал, унаслідок чого вони можуть розповідати нескінченні історії, граючи зі своїми фігурками. Також доречними будуть будівельні іграшки, конструктори й кубики.

10. Не поспішайте негайно втручатись щоразу, коли дитина відчуває розчарування, не піддавайтеся спокусі відгукуватись на всі її прохання. Навчіть дитину терпіти розчарування, бути посидючою й виконувати завдання до кінця, робити спробу знову і знову, не втрачаючи віру у свої здібності, а також уміти ввічливо поступатись, коли це необхідно. Такі навички матимуть вирішальне значення для її здатності досягати успіху в житті.

Джерела: http://childdevelop.com.ua/articles/develop/1054/

http://childdevelop.com.ua/articles/develop/1053/

Краєзнавство: Історія Донеччини

Короткий нарис

 з історії заселення Донецького краю

Частина 3

Карта Сарматії, Парфії та Скіфії. 100 рік до н. е.

Вбрання сарматських воїнів

З ІІ ст. до н.е. до ІІ ст. н.е. у донецьких степах хазяйнували сармати – теж кочові племена (язиги, роксолани, алани) з Поволжя. Спочатку вони мирно змішувалися зі своїми іраномовними родичами – скіфами, а також із греками, що мешкали у Північному Причорномор’ї приблизно з VІІ ст. до н.е. Згодом вони змусили скіфських вождів підкоритися, але власні міжусобиці та тісні зв’язки з римлянами і греками, на думку давньогрецького історика й географа Страбона, сильно їм зашкодили: «Переймаючи нашу моду та звички, ці люди змінюються на гірше. Вони звикають до розкоші, до чуттєвих насолод і низьких пристрастей, у яких не знають ані міри, ані насичення». 

Готи були войовничим плем'ям

На початку нашої ери серед сарматських племен найголовнішими стають алани, вони підпорядковують інші донські племена й у ІІ ст. утворюють Аланський союз племен, панівною стає аланська мова. З середини ІІІ ст. на територію України з північного заходу приходять готи – германське плем’я, вони швидко підкорюють місцеве населення (протослов’янські та сарматські племена) й утворюють Готський союз племен, який теж проіснував недовго. 

У кінці ІV ст. сарматські землі були спустошені гунами – тюркомовними племенами, що прийшли на наші землі зі сходу й, поневоливши аланів і готів, пішли на захід у Галлію й Іспанію. У середині V ст. у приазовські степи проникають споріднені з ними болгарські племена, зокрема кочові авари. У 30-40-х рр. VІІ ст. болгари Приазов’я та Причорномор’я об’єдналися, їхня держава отримала назву Велика Болгарія. 

Пеньківська культура в V–VI ст.
на тлі інших слов'янських та балтійських культур

Північніше, у лісостеповій зоні, в V – VІІ ст. розвивалися племена так званої пеньковської археологічної культури (велике пеньковське поселення було знайдене на лівому березі Сіверського Дінця навпроти с.Богородичне Слов’янського району). Візантійські історики, автори європейських середньоівчних хронік називають їх антами. Це були предки однієї з груп слов’янського населення. Анти займалися землеробством, використовуючи соху та залізний серп. Добре вміли обробляти метал, ліпили прості горщики біконічної форми. Мешкали невеликими поселеннями у напівземлянках з дерев’яними стінами, у середині яких було вогнище або кам’яна піч.

Анти

Анти мали особливий поховальний обряд: померлих вони спалювали, а їхній прах і спалені речі збирали у глиняний посуд (урну), який неглибоко закопували. У VІІ – VІІІ ст. нечисленне пеньківське населення Придінців’я змішалося з болгарами й аланами і стало складовою Хозарського каганату. 

До середини VІІІ ст. на території Північного Приазов’я та Донщини склалася така етнічна ситуація: тут мешкали поневолені хозарами болгари, а на сході (на Північному Кавказі) алани (предки сучасних осетинів), поруч кочували угри (предки сучасних угорців), у лісостепу верхів’їв Сіверського Дінця та Дону були городища слов’янських племен в’ятичів і сіверян. Хозари залишили на донській землі після себе кілька кам’яних укріплень, навколо яких розташовувалися великі поселення: місто Саркел на Нижньому Доні, у верхів’ях Сіверського Дінця біля сучасного села Верхній Салтов Харківської області, поблизу с.Маяки на Середньому Доні. Набагато більше збереглося укріплених алано-болгарських поселень (у Слов’янському та Краснолиманському районах, а залишків болгарських кочів’їв надзвичайно багато в Приазов’ї).

Сучасна реконструкція
давньоболгарського поселення (м.Варна, Болгарія)

Люди мешкали у напівземлянках або хатах-мазанках, займалися землеробством (використовували залізні плуги складної конструкції) та городництвом (вирощували цибулю, часник, ріпу), доглядали корів, коней, овець, свиней, кіз. Вивчені археологами могильники свідчать, що мешканці цих поселень були язичниками, іудаїзм характерний лише для верхівки суспільства, а частина аланів прийняла християнство ще в ІХ ст., у Х ст. у Придінців’ї поширився іслам.

Наприкінці ІХ ст. Хозарський каганат втрачає свою владу під тиском тюркомовних кочівників печенігів, які швидко окуповують українські степи. Найбільше при цьому постраждало алано-болгарське населення, багато поселень Придінців’я були спалені й припинили своє існування.

Сильний удар по каганату наніс київський князь Святослав

Київський князь Святослав Ігорович

, який 965 року зруйнував хозарський Саркел і заснував тут місто Біла Вежа. Із печенігами русичі вели довгу й виснажливу боротьбу. Лише 1036 року Ярослав Мудрий знищив під Києвом велике печенізьке військо, поклавши кінець їхнім набігам. Крім того зі сходу печенігів потіснили споріднені племена торків (берендеї, боути та інші), однак частина їх перейшла на службу до руських князів і оселилася на річці Рось, на правому березі Дніпра. 

Панування торків теж було недовгим: уже 1060 року об’єднане військо русичів розбило їх ущент. Проте ці племена залишили на нашій землі цікаві спогади – в гідронімах (назвах річок, водойм) і топонімах (назвах місцевостей). Так, і досі існують річки Великий Тор, Сухий, Кривий, Казенний Торець, а також Торецьке городище, Тор (сучасний Слов’янськ), селища Торецьке й Торське (Костянтинівський і Краснолиманський райони відповідно), Краматоровка (сучасний Краматорськ).

Місяцелік: Лютий

Цікавинки про народні свята цього тижня

Стрiтення, Громницi, Зимобор (15 лютого). Стрiтення – християнське свято зустрiчi благочестивого старця Симеона та пророчицi Анни iз 40-денним Iсусом, якого Марiя та Йосиф принесли за звичаєм у храм. Бог обiцяв Симеону, що вiн побачить Спасителя до своєї смертi. Симеон узяв Боже Немовля до своїх слабких старечих рук i сказав: “Тепер я можу спокiйно вмерти, тому що бачив Сина Божого, який прийшов заради спасiння всiх людей”. Свята пророчиця Анна також пiдiйшла й славила маленького Iсуса.

Зi Стрiтенням пов’язували надiї на весну. Вважалося, що в цей день зустрiчається зима з лiтом. З такого радiсного приводу казали: “Прийшла Громниця – зимi половиця”, оскiльки “в цей день лютий до березня прирiзав”. За народним вiруванням, лiто зустрiчається iз зимою двiчi на рiк: на Стрiтення та в день святої Анни – 3-го грудня.

У театралiзованих народних iнтермедiях Зима завжди була одягнена старою бабою у полатаному кожусi i подертих чоботях, а в хустці на голові миші дірки прогризли, і з тих дір сиве волосся стирчить, а Лiто – веселою і вродливою дiвчиною з вiнком на головi, в мережанiй квiтами сорочцi, зеленiй плахтi, із серпом та снопом жита в руках. Зиму веде попід руки старий дід Мороз, вона зігнулася, трясеться й ледве йде. У руках Зима несе надщерблений горщик з льодом, а через плечі в неї - порожня торба. При зустрічі стара Зима й молоде Літо сперечаються між собою - кому йти, а кому вертатися? 

- Помагай тобi Бог, Зимо! - віталося Літо.

- Дай, Боже, здоров'я, - вiдказувала вона.

- Бач, Зимо, - казало Лiто, - що я наробило й напрацювало, ти все поїла й попила!

Якщо до вечора стане тепліше, Літо перемогло Зиму, якщо ж холодніше - Зима.

На честь Стрiтення в церквах служили вiдправи, святили воду й свiчки. Традицiйно побутувало повiр’я, що “громницi” (посвяченi свiчки) дуже допомагають вiд грому. Їх спецiально тримали в господарствах, i коли починалася гроза, свiчки запалювали перед образами, щоб “грiм хати не пiдпалив”, а також давали в руки тим, хто помирав, коли читали вiдхiдну молитву. Посвяченою в цей день водою лiкували хворi мiсця й “пристрiт”. Навiть

чумакам, якi вирушали в далеку дорогу, господар давав хлiб та сiль, скроплював стрiтенською водою волiв i людей, приказуючи: “Боже, тобi поможи!” А якщо син ішов на війну, батько, благословляючи, кропив його стрітенською водою та примовляв: "Боже, тебе збережи!"

Кожен на Стрiтення уважно спостерiгав за погодою. Найспостережливiшi навiть складали прогностик на кожну годину дня.

Якщо пiд вечiр теплiло, то вважалося, що лiто перемогло, а тому “зима йде туди, де лiто, а лiто – туди, де була зима”. Вiдтак витiвки природи народжували численнi прислiв’я й приповiдки:

Якщо на Стрiтення пiвень нап’ється на порозi, то на Явдохи (14 березня) вiл напасеться на дорозi.

Коли на Громницю пiвень нап’ється водицi, то на Юрiя (6 травня) кiнь напасеться травицi.

Як на Стрiтення пiвень нап’ється води, то хлiбороб набереться бiди.

На Громницю маєш зими половицю.

На Громицю ведмiдь буду свою або руйнує, або нову будує.

Якщо на Стрiтення мороз буває, то ведмiдь свою буду розбиває.

Як сонце ясне на Громницю буде, то бiльше, нiж перед тим, снiгу випаде всюди.

Як на Громницю день ясний, то буде льон прекрасний.

Як на Громницю з дахiв ся тече, то зима довго ся проволоче.

Як на Стрiтення метiль дорогу перемiтає, то корм вiдмiтає.

Як на Стрiтення капає зi стрiхи – не найдеться з лiта потiхи.

Дми не дми – не до Рiздва, а до Великодня.

Як капає зi стрiх, так капатиме з вуликiв.

Ясний i тихий день – на хороший врожай i рiйбу бджiл.

Якщо на деревах iнiй – зародить добре гречка i бульба.

Якщо вранцi випав снiг – на врожай раннiх хлiбiв; коли ж у полудень – зерновi будуть середнi, а увечерi – недорiд.

На дахах довгi бурульки – стiльки ще випаде снiгу.

На Стрiтення обертається птиця до гнiзда, а хлiбороб – до плуга.

Як капає зi стрiх, то буде так капати з очей (себто ще повернуться морози).

Якщо в цей день не видно сонця – чекай суворих морозiв.

Якщо на Стрiтення холодно, то вже скоро весна.

Зі Стрiтенням пов’язують свої надiї i пасiчники. Залежно вiд того, як капатиме зi стрiх водичка, так прибуватиме до вуликiв мед. У давнi часи рiдко хто з селян не тримав бджiл. Доцiльнiсть бджільництва диктувалася не тiльки харчовими i лiкувальными властивостями меду, а й обрядовою потребою. Пасiчництво було єдиним джерелом одержання воску для свiчок.

Симеона та Ганни (16 лютого). 

Миколи Студеного та Федора-затворника (17 лютого).

У народi помiчали, що цей день завжди холодний. Починався час звiриних шлюбiв.

Про примхливу погоду казали, що “Микола однiєю рукою гладить носа, другою ж за нього щипає”.

День Святої Агафiї (18 лютого).

Вуколи-телятника (19 лютого). У цю пору святкують день ангела люди, що носять iмена Доротей, Максим, Марiя, Марфа, Фотiй, Христина, Юлiан, Теофiл (Феофiл).

Луки i Парфенiя (20 лютого). На цей день припадають “зимовi дiди”, якi починаються перед Великим постом. Вiдзначали їх переважно в п’ятницю, яку називали “поминальною”, або “дiдовою”. Це давнi й високогуманнi обряди поклонiння пращурам. До кожного дня готували обрядову страву й залишали на нiч для небiжчикiв “щоб дiди повечеряли”. Деiнде ставили коливо, приготоване з кутi, меду та узвару. До речi, це їство ще називали “четвертою страшною кутею”, бо готували її на поминки. Коливо вiдносили й на могилки.

Крiм “зимових”, були ще “веснянi дiди”, якi припадали на другий тиждень пiсля Великодня, “лiтнi” – в п’ятницю, на останньому тижнi перед Зеленими святами та “осiннi” – в останню п’ятницю та суботу перед Пилипiвськими запустами. У цi днi не брали шлюбiв i не органiзовували розваг.

Захара (21 лютого). На Захара вже починають лагодити сiльськогосподарськi iнструменти для роботи.

(За матеріалами книг В.Скуратівського

"Місяцелік. Український народний календар" 

і О.Воропая "Звичаї нашого народу")

Вивчаємо українську мову: До Дня Святого Валентина

Розумію, що вчитися в неділю, та ще й 14 лютого зовсім не хочеться. Скажу чесно: я не сприймаю Валентинів день як свято. По-моєму, для закоханих час eзагалі зупиняється й кожен день є святом. Але якщо ви відзначаєте День Святого Валентина, а може, й плануєте щось особливе, то ось вам підказка від Лепетуна, як зробити це грамотно 

 Зичу вам кохання, взаємного і щасливого! 

Для гарного настрою: "Один в каное"

Відкрила новий дуже цікавий гурт - "Один в каное". Теж не чули? Тоді слухайте і насолоджуйтеся! 

Вивчаємо українську мову: Знаки зодіаку

Новий рік розпочався вже за всіма, здається, офіційними календарями світу. Яким він буде для кожного з нас - запитання, що цікавить, мабуть, усіх. Якщо своє майбутнє ви довіряєте гороскопам, запам'ятайте назви астрологічних сузір'їв українською мовою. 

А я бажаю кожному знаку зодіаку щастя! 

Вчимося вчитися: Як швидко опанувати мову

Пропоную цікавий тест "Як тонко ти відчуваєш мови?" Якщо схильність до опанувння мов і відповідне бажання у вас є, то ось кілька порад, які стануть у пригоді й під час вивчення рідної мови.

Як швидко вивчити мову

Як швидко і надовго запам'ятовувати інформацію, докладаючи мінімум зусиль? Кореспондент BBC Future зустрівся з групою вчених і чемпіонами світу із запам'ятовування та розпитав їх про найбільш ефективні мнемонічні прийоми.

Зустріч з провідними світовими експертами з питань пам'яті змушує соромитись щодо моїх скромних мнемонічних талантів. Бен Вейтлі, приміром, розповідає мені про знаменитого мнемоніста Маттео Ріккі. Він був єзуїтським монахом XVI століття і першим європейцем, який зміг скласти іспит на посаду чиновника найвищого рангу в Китаї.

Іспит був справжнім випробуванням і передбачав запам'ятовування великого обсягу класичних китайських поем – завдання, на яке може піти все життя.

"Тільки 1% людей, які спробували складати цей іспит, змогли витримати випробування, але Ріккі склав іспит всього через 10 років, при чому він не знав жодного слова китайською до цього".

Прийоми чемпіонів-мнемонистів допоможуть всім нам навчатися більш ефективно

Чи може психологія навчити нас так дивовижно володіти своєї пам'яттю? Бен Вейтлі намагається досягти цього. Разом з екс-чемпіоном з мнемоністики Едом Куком він розробив навчальну програму Memrise, яка використовує низку мнемонічних прийомів.

Зараз вони об'єднали свої зусилля з дослідниками з Університетського коледжу в Лондоні і планують організувати змагання із запам'ятовування, щоб покращити їхні методи. Міжнародним експертам з питань пам'яті запропонували провести серію експериментів, щоб знайти найпростіший і найефективніший спосіб запам'ятовувати нову інформацію.

Я приїхав на змагання, щоб подивитись, як відбувається перший раунд відбору. Спочатку вчені відкривають цікаві факти про те, як функціонує наша пам'ять. Їхні ідеї допоможуть полегшити процес засвоєння інформації, незалежно від того, що і навіщо ви вивчаєте – готуєтесь до сесії в університеті або вирішили запам'ятати кілька фраз французькою перед поїздкою за кордон.

Завдання конкурсу на перший погляд здаються надто простими, каже Розалінда Поттс з Університетського коледжу в Лондоні. "Ми спробували дізнатись, за допомогою яких прийомів можна вивчити 80 слів за годину так, щоби пам'ятати їх через тиждень". Завдання ускладнюється тим, що всі ці 80 слів литовською мовою. Дослідники мають перевірити ефективність мнемонічних прийомів на двох групах учасників, одна з яких використовує спеціальну методику запам'ятовування, а інша – ні.

В експерименті беруть участь провідні вчені світу, але деякі методи, запропоновані ними, виявились геть неефективними. "Це доводить, наскільки важко втілити наукові принципи в реальній ситуації навчання", – каже Девід Шенкс, інший вчений з Університетського коледжу в Лондоні.

Нудьга, приміром, є суттєвою перешкодою. Один з учасників заснув впродовж годинної сесії запам'ятовування, хоча вони отримували тістечка як нагороду за участь в експериментах. "Таке трапляється", – каже Яна Вайнстайн з Університету штату Массачусетс Ловелл, одна з членів журі.

Проте багато дослідників отримали суттєві результати: учасники їхніх команд змогли подвоїти кількість вивчених слів за допомогою мнемонічних прийомів. Важливо те, що вони зазвичай використовували кілька прийомів одразу, а не один. Найбільш ефективними виявилися наступні стратегії:

Я знаю, що нічого не знаю

Вигадування незвичайних історій зі словами, які ви вивчаєте, суттєво сприяє запам'ятовуванню

Самоперевірка є одним з найкращих способів поліпшити пам'ять. Найбільше мене здивував такий корисний прийом – "помилкове відтворення". Без будь-якої підготовки учасникам пропонували вгадати значення литовських слів. "Спочатку вони завжди помиляються, – каже Девід Шенкс, проте психологічні дослідження показали, що помилки на першому етапі сприяють запам'ятовування слів. – Ця техніка значно ефективніша, ніж звичайне завчання".

Виявляється, просте усвідомлення прогалин в своїх знаннях, змушує ваш розум діяти з подвійною силою: учасники, які застосовували цей прийом, були здатні відтворити вдвічі більше слів, порівняно з тими, хто не використовував цю техніку. Результати експерименту підтверджують ідею "корисних труднощів" у психології. Якщо складність завдання трохи підвищити, ви зможете краще зосередитись на ньому, а результати - довше утримати в пам'яті.

Відпочивайте

Надмірне навчання – це марна трата часу. Тому експерти розробили алгоритми, які рахують, скільки потрібно докласти зусиль для запам'ятання кожного з 80 слів. Memrise також використовує такий алгоритм, і зараз дослідники знають, як покращити його ефективність.

З іншого боку, ви можете інтуїтивно визначити час, необхідний для вивчення слів, залишаючи все більш тривалі періоди для повторного тестування і роботи над помилками.

Один з експертів дозволяв своїй команді робити короткі перерви у запам'ятовування, під час яких учасники дивились відеозаписи з водоспадом, очевидно для того, щоб покращити засвоєння інформації. Робити короткі паузи під час навчання, безперечно, дуже важливо, адже вони не дозволяють втомі відволікати вашу увагу.

"Шведський стіл"

Може бути ефективним розподілити матеріал на тематичні групи і вивчати їх по черзі. Деякі учасники змагань так і зробили. Однак, вчені довели протилежне: запам'ятовування всіх слів поспіль – більш ефективне.

Навчання за принципом "всього по троху" вважається дуже ефективним

Девід Вейтлі зазначає, що мнемоністи-чемпіони, яким треба запам'ятати колоду карт, теж так роблять. Вони швидко перегортають всю колоду, не розподіляючи її по категоріях.

Хай би там як, головне, стверджують дослідники, це різноманітність у процесі навчання. Краще витратити невеликі відрізки часу на вивчення різних дисциплін і навичок, ніж концентруватись на одній темі впродовж тривалого часу. Уявіть собі цей підхід як "шведський стіл", а не комплексний обід.

Створюйте історії

Розробка деталей та створення історій активують зв'язки між нейронами в головному мозку та закріплюють інформацію. Один з експертів запропонував свої групі вигадати історію зі словами, які вони вчили. Дослідникам Куку і Вейтлі сподобалась ідея однієї команди побудувати "палац пам'яті" – прийом, під час якого учасники намагались встановлювати асоціації між словами і предметами у кімнаті.

Програма, яку вони розробили, демонструвала, приміром, зображення спальні і литовське слово lova "ліжко". Ви можете уявити свого коханого на дивані (слово lova нагадує love - "кохання" англійською. – Ред.).

Після того, як ви організували ваше навчання таким шляхом, ви можете легко згадати всі слова, подорожуючи будинком в зворотному напрямку.

До речі, саме за допомогою цього методу монах Маттео Ріккі зміг вивчити китайську на такому високому рівні. Чемпіон з мнемоністики Ед Кук також використовує цей прийом, що дозволяє йому запам'ятовувати 2 265 двійкових чисел менш ніж за 30 хвилин. Комп'ютерна програма, яку розробила команда експертів, спрощує цей процес, роблячи його автоматичним. "Якщо цей спосіб переможе – це стане серйозним відкриттям", – додає пан Кук.

Навчання не має бути виснажливим, важливо розуміти, які прийоми є найбільш ефективними для вас

Але мене не покидає думка, наскільки це все корисно в нашому повсякденному житті. Справді, у попередньому завданні я за допомогою мнемонічних прийомів намагався вивчити близько тисячі данських слів. І хоча методика виявилася доволі ефективною - я запам'ятав окремі слова - я не розумію, як вони допоможуть мені підтримати спонтанну розмову з носієм мови в літаку, барі або ресторані.

Ед Кук погоджується, що це лише перший крок. "Багато з цих прийомів націлені насамперед на тренування і підготовку пам'яті", – каже він.

Головне, вважає фахівець, що ці методи корисні не лише при вивченні мов, але й інших дисциплін: історії, математики або різних фактів для вікторини. "Повторення через різні проміжки часу є ефективним прийом у вивченні будь-чого".

Навчання – гра

Експерти планують проводити змагання щороку і удосконалювати мистецтво запам'ятання. Безперечно, в майбутньому з'являться ще більше винахідливих прийомів, які потребуватимуть перевірки на практиці. Девід Шенкс розповідає, приміром, про один проект, який не зміг потрапити до конкурсу цього року, але методика, яку він пропонує все одно дуже цікава.

"Команда цього проекту розробила відеогру, в якій гравець стріляє в космічні кораблі в небі, а на кораблях випадково з'являються литовські та англійські слова, – каже пан Шенкс. – Це блискуча ідея".

Але основна проблема, вважають експерти-мнемоністи, це не швидкість та ефективність навчання, а відволікання уваги в процесі. Кожному студенту відомо, як важко іноді відмовитися від прогулянки з друзями у сонячному парку або від ТБ. Ще багато експериментів потрібно провести до того, як ми зможемо подолати цю перешкоду.

Джерело: http://www.bbc.com/ukrainian/vert_fut/2016/01/160120_vert_fut_how_to_learn_with_zero_effort_vp?ocid=socialflow_facebook

Якщо ви серйозно вирішили опанувати англійську мову, скористайтеся порадами досвідчених людей: 6 методів самостійного вивчення мови, правила вичення іноземних мов.

Мовні цікавинки: Походження фразеологізмів

Чи знаєте ви, як виникли приказки "Що з возу впало, те пропало" і "Язик до Києва доведе"?

Давній Київ. Десятинна церква

Давній Київ був великим торгівельним містом.  Купці з усіх усюд приїжджали сюди. Місто брало з них мито не за кількість привезеного товару, а за транспортний засіб, що в'їжджав до міста. Торгівці, які прагнули зекономити, навантажували свої вози так, що ті буквально ломилися від краму, аби тільки платити один збір - за один віз. Таким чином середньовічні бізнесмени оминали додаткове оподаткування. У відповідь на ці хитрощі один із київських князів (за однією з версій, це сталося за часів Ярослава Мудрого) видав наказ: "Якщо з возу товар випаде на бруківку, він конфіскується на користь скарбниці" - так купців змушували використовувати більше возів. Тож, "Що впало, те пропало" - це і не приказка взагалі, а такий собі податковий закон Давнього Києва.

Паломники в Києво-Печерській Лаврі.
ХІХ століття

Появу приказки "Язик до Києва доведе" пов'язують із Києво-Печерською Лаврою. Коли монастир став духовним центром Русі, сюди масово йшли паломники з різних, часто дуже далеких, місцевостей. Найпростішим способом дізнатися шлях до Києва було постійно уточнювати його в місцевих жителів. І язик справді доводив до мети! Власне, "Язик до Києва доведе" - це коротка дорожня інструкція популярного протягом століть маршруту.

Джерело: http://kyiv.changeua.com/practices/yazyik-do-kieva-dovedet-kak-rodilas-izvestnaya-pogovorka/

Офіційна інформація: Реєстрація на ЗНО 2016

Усе про реєстрацію на ЗНО 2016 року

ви знайдете тут: http://osvita.ua/test/topics/49698/