Місяцелік: Липень

Цікавинки про народні свята цього тижня

Преподобних Костянтина i Косми Косинських (11 липня). На свято Костянтина i Косми вдома сидiти – взимку хлiба не мати. 

У цей день дозріває бузина. Люди помітили, що цього дня соловей співає востаннє, проте якщо зозуля припинила співати, буде рання зима.

Петра i Павла (12 липня). Цей святодень пов’язаний із лiтнiм сонцестоянням. Найурочистiше його вiдзначали пастухи. У карпатському регiонi власники тварин органiзовували обхiд (“петрiвку”) на вигонi. Гуцули, скажiмо, приносили пирiжки з сиром (мандрики, перевертанки), пiсля чого пастухи влаштовували рiзноманiтнi змагання, розваги, танцi. У цей день юним пiдпасичам дозволялося зiбрати один удiй з усiх тварин i вигiдно продати. Вирученi грошi йшли на їхнi потреби.

 Напередоднi Петра-Павла пастухи викопували квадратнi канавки такої  глибини, що можна було спускати в них ноги. Землю скидали поруч на купку й прикривали дерном. Середину обкопаного мiсця, яке правило за стiл, застеляли скатертиною i клали на неї принесенi з дому продукти (переважно пирiжки з сиром, капустою), а також  безалкогольну наливку. Кожен намагався почастувати iнших поживним їством. Нерiдко пастухи й самi готували зi сметани й сиру пирiжки – мандрики. Розмова точилася неквапом. Згадували хлопчики цiкавi бувальщини, забавнi iсторiї. Брати участь у таких дiйствах було за велику честь для пiдлiткiв.  До свого товариства приймали не всiх, i вважалося великою ганьбою, коли когось залишали “поза гуртом”. Натомiсть старшi чи однолiтки нерiдко намагалися “засипати Петра”, а тому за ямкою вели постiйний нагляд.

Петропавлiвське свято мало i свiй пiсенний цикл. Ось кiлька таких спiванок:

А на Петра вода тепла,

Лиш би ся купати,

Ой на Петра личко бiле,

Лиш би цiлувати!

Ой на Петра вода тепла,

Лишень її пити.

-               Який, мамцю, Петрусь файний,

Лиш би го любити!

Якщо на Прикарпаттi “копали Петра” не лише пастухи, то в iнших регiонах це було винятково префесiйне свято.

Казимир Сіхульський. Пастух (Гуцул з вівцями). 1906

На Поднiстров’ї  пiдпасичi ходили селом, а господарi обдаровували їх продуктами та грiшми. На Полiссi та Лiвобережжi пастухи або господарi худоби спецiально готували мандрики. Особливо урочисто проходив цей обряд на Херсонщинi. Кожна господиня збирала маслянку – сколотину, яка залишалася пiсля збиття масла, - зливала її в горнятко i стоплювала. Із цього продукту, додавши яєць i муки, робила кругленькi сирники, власне, мандрики, якi варила в олiї чи смальцi. Тому й казали: “На Петра зозуля мандрикою вдавилася”. Як вiдомо, із цього часу вона вже переставала кувати.

Крiм того, на Петра й Павла господинi виготовляли з ячного борошна нового врожаю обрядовий хлiб i несли до церкви на посвяту. Священик розламував книшi та причащав, наче проскурками, усiх присутнiх. У такий спосiб жiнки вiддячували Петровi, що запровадив цей демократичний пiст (на Петра-Павла, власне, й завершувалася Перiвка).

Про Петрове свято  в народi побутує безлiч  прислiв’їв:

Раз у рiк Петра.

Бабське лiто до Петра тiльки.

До Петра молочка вiдерце, а по Петровi – глек, i той неповний.

До Петра не сподiвайся тепла, а по Петровi та й по тепловi.

На Петра i душа тепла.

Вiд Петра красне лiто.

Йшло до Петра, а тепер до Рiздва.

За Петра Афонського сонце повертається на зиму, а лiто – на жару, а зi Спиридона Сонцеворота (25 грудня) сонце повертається на лiто, а зима – на мороз.

Кожний то знає, що Петро колоски пiдпалює.

На Петра – колос, а на Iллю (2 серпня) – жнива.

Не все в середу Петра.

По Петровi на дворi пусто, а в полi густо.

Соловей спiває до Петра.

Як хлiба вродили, то нi Петро, нi Павло їх не вiднiмуть.

Прийшов Петро – вирвав било (листок), прийшов Iлля – вирвав два, прийшов Спас (19 серпня) – бери рукавицi про запас, прийшла Пречиста (21 вересня) -  на деревi чисто, а прийшла Покрова (14 жовтня) – на деревi голо.

Коли на Петра сьота, то буде в лiтi багато болота.

Як на Петрiв день спека, то на Рiздво мороз.

Як на Петра один дощ – врожай непоганий, два – добрий, а три – багатий.

Полупетра, або Петрового батька (13 липня). Деякi селяни вважали, що ця назва на честь Петрового батька, iншi – лише самого Петра, а дехто пов’язував її з тим, що свято наполовину менше. Щоб там не було, але на Полупетра вшановували також пастухiв i тварин. Деiнде навiть не доїли корiв, варили борщ у трьох горщиках, оскiльки Петро тричi вiдмовлявсь од Христа. У цей день пастухи мали змогу вiдпочити – не пасли худобу, а тому казали: “На Полупетра щаслива дiтвора!”

Із Полупетром  пов’язано чимало молитов про худобу. Ось зразок однiєї, зафiксованої на Полiссi:

“Христе, Боже наш, оберiгай i опасай худобицю нашу вдень пiд сонцем, уночi пiд мiсяцем, пiд зорями i на пiзнiм ляганнi, i на раннiм вставаннi, i на досвiтнiх годинах, де вона роси спасає, де води спиває.
Сохрани її, Боже, вiд звiра лютого, що її подстерiгає, вiд язика злого, клеветучого, i вiд гада гадовитого, усякого чорного зла, щоб повсякчасне обминало її воно. Щоб зло обминало, а добро зустрiчало.
Нехай прибуває нашiй худобцi усього: iз роси, iз води, iз усякого цвiту, що квiтує на нашiй землi!”

Щаслива та хата, де худоби багато.

Коло худоби походиш, то сам собi вгодиш.

Як корова у полi, то є харч на столі.

У ледачого господаря кiнь не побiжить.

Кузьми i Дем’яна (14 липня). Усе свiдчить  про початок лiтної спеки, адже, за старим календарем, це полудень лiта. Лiтнi кузьминки – це жiноче свято.

Кузьма i Дем’ян згубили жупан.

Фотiя (15 липня). Закiнчували косовицю сiна й починали готуватися до жнив, тому й казали: “З сiножатi пiшли пожинки”. На гробках висаджували фiалку.

Т.Яблонська. Сінокіс. 1974

Якщо з’являлися жовтi листочки на деревах – на ранню  осiнь i зиму.
Демида (16 липня). Маків день вважається нещасливим. Наші предки в цей день намагалися не розпочинати нових справ та були обережними.

На травi роса – легше ходить коса.

Андрiя (17 липня).
У цей день дивляться, як поводиться місяць. Якщо його видно при сході, а ще здається, що він ніби перебігає з місця на місце та міняє колір, буде хороший врожай. Також вважають, що цей день визначає погоду на 11 серпня: "Який Андрій - такий і Калинник (11 серпня)".

На Андрiя озимина наливається.
Батечко овес до половини дорiс. 

(За матеріалами книги В.Скуратівського

"Місяцелік. Український народний календар")