Частина 7
Історія Олександро-Невської
церкви та релігійної громади с.Авдотьїне
Фотографія Олександро-Невської церкви. 1946 р. |
Релігійна громада відновила свою діяльність лише в 1942 році, за часів німецької окупації. Вона пристосувала колишню сторожку церкви для богослужіння. У 1946 році сторожку відремонтували і добудували, створивши у дворі зруйнованого храму невелику церкву. За спогадами місцевих жителів (документально не підтвердженими, тому цілком можливо, що вони пам’ятають один і той же, просто добудований, храм [12]), у 1947 році отець Василій силами парафіян звів поруч церкву (на старому фундаменті), яка прийняла у спадок ім'я Олександра Невського.
Вона була збудована згідно з візантійською традицією як хрестово-купольний храм. Цей храм у вигляді хреста – зразок центричної будівлі, типової для VІ - VІІ століть. Глава спочивала на стінах, що мають у плані форму рівноконечного хреста. Символічно це означає, що Хрест Христовий – основа Церкви і ковчег порятунку для людей. Цей храм мав ще й нартекс (притвор). Храм однокупольний і знаменує єдність Бога і досконалість його творіння. Перед входом у притвор був високий майданчик, званий папертю. Пагорб, на якому стояла церква, був викладений круглими брилами піщанику (це красиве каміння, схоже на жорна, довго ще лежало під купою будівельного сміття, за спогадами очевидців [12]). Орієнтована церква була традиційно на схід.
Немає коментарів:
Дописати коментар