Історія с.Авдотьїне

Частина 9

Історія Олександро-Невської

церкви та релігійної громади с.Авдотьїне

Проект Олександро-Невського храмового комплексу

У 1993 році Свято-Олександро-Невський прихід відновив свою діяльність. Його громада багато разів зверталася до влади і людей з проханням допомогти у відновленні церкви. Нарешті, у 90-х роках ХХ ст. було вирішено почати відбудовувати храм. 

Коли розбирали руїни церкви, у склепі були знайдені залишки засновників храму Данила і Василя Мандрикіних, а також Дарії Мандрикіної. Зразки землі відповідали одному й тому ж часу, що у склепі, що на поверхні, де знаходився вівтар. Залишки були офіційно индентифіковані. Після відбудови храму планується здійснити перепоховання у новому склепі.

Початок будівництва нового храму:
 в основі нової кладки залишки фундаменту старої цервки.

Одним з ініціаторів відновлення Олександро-Невського храму був Анісімов Анатолій Олексійович, рідний дядько котрого віддавав наказ зруйнувати церкву, а його бабуся Людмила Анісімова була покоївкою у В.Мандрикіна.. Саме він ініціював написання Звернення Ради громади приходу храму ім. Олександра Невського.Таким чином Анатолій Олексійович вирішив спокутувати провину свого дядька. 

Анісімов Анатолій Олексійович (1938 - 2006 рр.) у радянські часи був головою селищної ради. Під його керівництвом була зроблена асфальтована дорога біля школи № 40, де раніше був будинок В.Мандрикіна, також був проведений телефонний зв’язок по всьому селищу. За його ініціативи біля пам’ятника комсомольцям-підпільникам (в Авдотьїно) був закладений лист майбутнім поколінням. Анатолій Олексійович зробив великий внесок у покращення життя населення Авдотьїного. 

Дзвіниця Олександро-Невської церкви

У 2006-2007 рр. проектна фірма "Каре" провела проектування комплексу Свято-Олександро-Невського храму. Автор проекту - донецький архітектор Костянтин Кожин. Крім храму, в цей комплекс повинні увійти: вхідний корпус (там знаходитимуться трапезна і хрестильня), гуртожиток для прочан, недільна школа, склеп і навіть штучний ставок. Планувалося відновити церкву за три роки, але через фінансові проблеми будівництво зупинилося і тепер просувається дуже повільно. Для відновлення церкви вирішили використати за основу старий фундамент, який залишився цілим. Відбудовано тільки дерев’яну дзвіницю, яка тепер скликає прихожан на службу. 

За словами отця Сергія (теперішнього настоятеля храма), було дуже важливо віднайти якнайбільше речей, які раніше належали храму. Деякі місцеві жителі й досі зберігають ікони з тієї, першої церкви. І вони з радістю можуть їх віддати Олександро-Невському храму [2; С.4]. Також змогли знайти і декілька дзвонів, які належали храму. Один з них навіть має відбитки від куль. 

У 2002 році приходу було передано у власність будівлю колишнього Будинку побуту, в якому до сьогоднішнього дня відбуваються богослужіння.

Інтер'єр сучасної церкви