Сьогодні пам'ятна дата для донеччан. Ця поезія Катерини Бабкіної, думаю, точно передає настрій і бажання багатьох із нас: прокинутися у світі, де "ніби у нас іще не було війни".  А ще щоб наша віра перемогу, визволення з окупації не була марною... Наївно, звісно. Для когось незрозуміло, навіть по-дурному. Нехай! Від болю потрібен перепочинок...

***

Ляж і засни, будь ласка, ляж і засни. 

Ніби у нас іще не було війни, 

ніби на дні, ніби над тобою води покров, 

ніби від тебе ніхто ніколи не йшов. 

Ляж і засни, будь ласка, ляж і забудь 

літа стрімкого сонячну каламуть, 

очі закрий, ніби все навколо таке, як слід, 

слухай, як тихо темніє за містом глід, 

як достигає шипшина, терен терпкий, 

як осипається серед трав звіробій. 

Ніби ти цінний гриб у вогкій запашній землі, 

ляж і не думай ні про що взагалі, 

ніби ти це туман на поверхні нічних озер, 

ніби когось за руку тримаєш просто тепер. 

Ляж і засни, над тобою замкнеться небес сукно. 

Все, в що ти віриш, станеться все одно.

2015 р.