Історія с.Авдотьїне

Частина 12

Історія зберігає багато секретів, поєднує минуле з майбутнім. Сучасне молоде покоління не цінує високо культуру, релігію та й історію взагалі. Тому часто повторює помилки попередників або потрапляє в ситуації, які можна було б оминути. Упевнена: вивчення історії рідного краю є надзвичайно важливою справою, а може стати ще й захоплюючою пригодою.

Руїни храму і склеп - ще не всі таємниці, які зберігає авдотьїнська земля. Є ще підземний хід. Точніше, одразу два підземні ходи. За часів Мандрикіна вони йшли від Олександро-Невської церкви: один до маєтку, інший - до будинка священика. Побудовані вони були на випадок негоди.

Олександро-Невський храм 

Сучасний стан відбудови храму

Не виключено, що в 30-х роках, за часів "розкуркулення" церков, у підземних ходах могли ховати церковне начиння. "Коли кілька років тому відновлювали 40-метровий колодязь, поруч з церквою знайшли багато дрібної церковної атрибутики. А це ж був всього лише колодязь ", - згадує отець Сергій (настоятель Авдотьїнского приходу). Зараз ці підземні ходи зруйновані, їх дослідженням поки ніхто не займається [5; C.1]. 

Історія селища Авдотьїне Ленінського району м.Донецька тягнеться з давніх-давен, вбираючи в себе цікаві факти та легенди, пов’язані з діяльністю різних людей у різні часи. Але ніхто не знає правди так, як свідки цих подій – давній храм – Олександро-Невська церква та столітні велетні-тополі, які бачили, мабуть, самого Василя Мандрикіна. 

За майже 200 років існування храм руйнували двічі, але він відновлювавсь, незважаючи ні на що. Адже раніше навколо церкви вирувало життя, вона навіть географічно посідала центральне місце у селищі, а розташування на пагорбі створювало враження, ніби вона височить над поселенням і прилеглими землями. Тепер життя перейшло в іншу частину Авдотьїного, а Олександро-Невська церква залишилася осторонь. Сподіваємося, що незабаром завдяки допомозі небайдужих людей храм постане у всій своїй красі та величі.