Цікавинки про народні свята цього тижня

СIЧЕНЬ (стужало, студень, прозимець, просинець, малибожняк, трiскун, сніжень, 

снiговик, льодовик, маківка зими, ранок року, середульший)

Холодні січні підряд нiколи не повторюються. Якщо  січень в минулому році був теплим, то січень цього року буде холодним.

Сухий січень – селянин багатий. Сірий січень – хлібам лихо.

Якщо січень холодний, липень буде сухий і жаркий; не чекай грибів до осени.

Коли в січні березень, бійся в березні січня.

Якщо в січні часті снігопади й заметілі, то в липні часті дощі.

У січні висить багато частих і довгих бурульок – урожай буде гарний.

Якщо в січні луна далеко йде – морози крепнуть. 

Узимку шумить ліс - чекайте відлиги.

Дерева вкрилися вночі памороззю - на тепло.

Швидко світанок займається – неодмінно буде сніг.

Сонце в колі – до снігу, в рукавицях – до холоднечі.

Місяць світить уночі яскраво або небо без місяця посипано яскравими зірками – завтра буде ясний морозний день.

Пухнастий іній – до ведра. 

Стовпи (сонце з вухами, пасонця) – до лютих морозiв.

Ліс тріскотить – мороз буде стояти довго.

Дрова горять з тріском – до  морозу. Сильна тяга в печі – на мороз, слабка – на сиру погоду, червоний вогонь – до морозу, білий – до відлиги. Дим стовпом – до морозу. Вітер гуде в трубі – до морозу.

Кішка до морозу на печі ховається. Кішка морду ховає  – до морозу або до негоди. Кішка скребе підлогу – на вітер, на заметіль. Кішка клубком – на мороз. Кішка міцно спить – до тепла. Кішка лежить черевом нагору – до тепла.

Собака катається – до дощу та снігу. Собака по снігу валяється – до хуртовини.

Курка літає по хаті – до морозу.

Якщо півень спiває вночі невчасно, при сильных морозах, то стужа  стримається.

Гусак стоїть на одній нозі - до морозу. Гусаки ляскають крилами – до морозу, полощуться – до тепла.

Ворони каркають зграєю – до морозу. Ворони і галки в'ються в повітрі – перед снігом, сідають на сніг – до відлиги, сідають на верхівки дерев – до морозу, а якщо на нижні гілки – до ведра.

Снігурi чи горобці під вікном цвірінчать – до відлиги.

Зимою  кінь лягає – до тепла. Кінь хропе – до хуртовині.

Горобці дружно збирають пух і пiр’я коло курятників, утеплюють свої укриття – через кілька днів наступлять сильні морози.

Рано в січні починає стукати дятел – до ранньої весни.

Зайці тримаються коло житла – до морозiв.

Грім зимою – до сильних вітрів.  

 

Цікавинки про народні свята цього тижня

 

1 січня – день пам’яті Святого Боніфатія, ранньохристиянського мученика.

Гната (2 січня). У цей день заборонялося прясти. Жінки здебільшого виготовляли обрядове печиво, а дівчата, зібравшись на вечорниці чи посиденьки, робили різдвяно-новорічні прикраси – "павуки" та "їжаки". 

"Павукiв" виготовляли з солом’яних стебел. Це рiзноманiтнi квадратнi та ромбоподiбнi фiгурки, оздобленi кольоровим папером. Для "їжакiв" брали шмат глини чи тiста, вилiплювали фiгурку й, обтикавши колосками, засушували. Цi прикраси пiдвiшували на конячiй волосинi до сволока. Вони мали висiти од Рiздва до Водохрещ.

Петра-напiвкорма та Уляни (3 сiчня). До цього дня худоба повинна з’їсти половину корму. Селяни перелопачують зерно в коморi, щоб не втратило схожостi.

Анастасії (4 січня) - день пам'яті Святої Великомучениці Анастасії. У народі казали: «Скоро Настя на помості запросить три празники в гості». Справді-бо, за три дні прийдуть найбільші різдвяно-новорічні святки. Відтак майже протягом двох тижнів (з 7 по 19 січня) люди гучно відзначали свята. Ось чому до Анастасiї селяни намагалися запастися вiдповiдними припасами – нарубати дров, нарiзати сiчки тощо. Тому й мовилося: “До Настi точи снастi, а пiсля Настi поховай в одвiрок снастi!”

Євгенiя, Федула (5 сiчня). Цей день називали оберегом тварин i птахiв. Iснує прикмета:  якщо прийшов Федул i губи надув (тобто вітряно) – до врожаю.

     (За матеріалами книги В.Скуратівського

"Місяцелік. Український народний календар”)