четвер, 13 квітня 2017 р.

Цікаве народознавство: Писанка

Писанки

Писанки – пофарбовані або орнаментовані курячі яйця. Виготовлення писанок пов’язувалося з дохристиянським народним звичаєм зустрічі весни, пізніше – з Великоднем. Цей вид народного мистецтва поширений у багатьох слов’янських народів, зокрема й українського. 
Писанка (галунка) - символ Сонця; життя, його безсмертя; любові і краси; весняного відродження; добра, щастя, радості. У міфах багатьох народів світу саме яйце є світотворчим началом. У праукраїців яйце було початком всього, прообразом космосу; вони вірили, що весь світ є подібним до великого яйця: шкаралупа - це небо, плівка - хмари, білок - вода, жовток - земля. У слов'ян-язичників, на думку С.Килимника, писанки існували вже за часів антів - наших прародичів (ІІІ - VIII ст. н.е.) і були символом сонячного культу.
500-річна писанка, знайдена під час
археологічних розкопок у Львові
 в серпні 2013 р.
Глиняна писанка часів Київської Русі,
 знайдена на Волині.
Звичай виготовляти писанки та крашанки виник в Україні дуже давно. О.Воропай стверджує, що "у вісімдесятих роках XIX століття при розкопах Кривушанської могили археолог Уваров знайшов розфарбовані глиняні яйця. Такі ж яйця знайшов у 1908 році і Хвойко при розкопах на Полтавщині. Крім того, вчені порівнювали орнаменти на посудинах, що були знайдені при археологічних розкопах, з найстарішими орнаментами писанок і довели, що звичай розмальовувати писанки походить у нас на Україні ще з передхристиянських часів". Найдавнішими вважаються писанки одного кольору. Пізніше виникли різнокольорові писанки. Для їх створення використовувалися різноманітні природні барвники. На відміну від сучасних такі барви мали м’які приємні відтінки. Але колір в писанці відігравав не тільки роль прикраси, але й набув певного символічного значення.
Так, жовті відтінки (золотисті, руді) в орнаменті писанки є символами небесних світил, у першу чергу Сонця, щорічного гарного врожаю, тепла. Найширше значення в символіці писанки має червоний колір. Він є уособленням добра, радості життя, надії на щасливе подружнє життя для наречених. Саме червона писанка є символом Воскресіння, жертовності, небесного вогню. Зелений колір означає весну, пробудження природи, надію на добрий врожай. Блакитний - це небо, повітря, а також здоров’я. Коричневий колір символізує землю та її життєдайну енергію. Чорний колір символізує все потойбічне, незвідане, таємниче. У писанці використовуєтся як фоновий колір, надаючи силу іншим кольорам, так само, як і в житті, темрява допомагає осягнути, що таке світло. Чорний колір також символізує безкінечність людського життя, що продовжується після смерті. Різнокольорова писанка стала символом сімейного щастя, миру, благополуччя.
Найстаріший орнамент на писанках геометричний: це трикутники, спіралі, кола, сорококлинці, сорок гілок тощо. Усе це — знаки різних ритуалів або священні числа, які колись, імовірно, були пов’язані з атрибутами язичницьких богів. У християнські часи це вже набрало іншого змісту, і тепер число сорок, наприклад, пояснюється сорокденним постом або існуванням сорока святих мучеників. Пізніше до геометричного орнаменту додалися рослинні та тваринні мотиви, на Західній україні - зображення храму. Тому писанки ніколи не варили і не вживали у їжу, ними також ніколи не бавилися у "битка" чи "котка" (як крашанками), оскільки вони були позначені божественними знаками.
У наш час в орнаментах писанок шукають не тільки історичного змісту, а й мистецтва. Тепер, крім традиційних, зустрічаються на писанках і нові, мистецьки досконаліші орнаменти. 
Спосіб виготовлення писанок, хоч і простий, проте вимагає неабиякого хисту, бо малювати на опуклій поверхні яйця значно тяжче, ніж на рівній поверхні полотна чи паперу.
Види писачків
Інструментом для виготовлення писанок є писачок, або "кісточка"— це паличка з бляшаною трубкою на кінці. На сирому яйці кісточкою вимальовують розтопленим воском ті місця, що їх треба лишити незафарбованими: обвідки, крапки та оперізування. Спочатку фарбують яйце в ясній фарбі, наприклад, у жовтій. Після цього яйце виймають із фарби і кладуть, щоб висохло. Коли воно висохне, на ньому кісточкою наводять віск на ті місця, що мають лишитися жовтими. Потім фарбують у другій, цього разу темнішій фарбі. І так роблять доти, доки писанка не набере такого вигляду, якого хоче їй надати писанкарка.
Коли вже малюнок закінчений, писанки складають у череп’яну миску і кладуть у піч, де повинна бути температура 35-40° Цельсія. Коли віск розтопиться і спливе з яйця, писанка готова. О.Воропай зазначає: "Дуже вправно роблять писанки гуцулки. Проф. Д. Горняткевич розповідає, що йому доводилося спостерігати, як одна вже літня жінка на Гуцульщині зробила тридцять шість писанок впродовж одного дня, при чому вона в цей день не покидала і своїх щоденних господарських справ — палити в печі, варити їсти, годувати тварини, доїти корів та ще й бавити малу дитину. Все це не перешкодило їй відтворити традиційний орнамент з високим мистецьким хистом". 

Цікавий матеріал про писанки ви знайдете за посиланнями:
http://svit.in.ua/kny/voropaj/znn_t1.pdf (Воропай О. Звичаї нашого народу)
http://about-ukraine.com/index.php?text=1755 (символіка, легенди про виникнення писанок)
http://www.volynpost.com/news/19730-najstarisha-ukrainska-pysanka--z-volyni--pysankarka-foto (найдавніша писанка на яйці, знайдена в Україні)
http://ternopil.te.ua/na-davnoruskomu-horodyschi-na-husyatynschyni-znajshly-unikalni-pysanky-shkryabanky/ (унікальна давньоруська писанка-календар)
http://www.uamodna.com/articles/vid-mista-do-mista-osoblyvosti-ukrayinsjkyh-pysanok-v-riznyh-regionah-ukrayiny/ (особливості писанок в різних регіонах України)
Короткий відеокурс від читачів Національної бібліотеки України для дітей, які навчились робити писанки в української майстрині писанкарства Оксани Білоус:

Цікавинки

Найбільший музей-писанку збудовано в м.Коломия.

Найбільша у світі писанка знаходиться у канадському місті Вегревілі, провінція Альберта.

У рамках проекту «Folk Ukraine» з 2011 року в м. Києві (заповідник «Софія Київська») відбувається  «Всеукраїнський фестиваль писанок».

А у Львові Фестиваль писанок відбувається вже вшосте. Цьогоріч основним мистецьким об'єктом там стала писанка-вказівник, що показує напрямки та відстані до більшості музеїв Львова.

Немає коментарів: