Місяцелік: Серпень

Цікавинки про народні свята цього тижня

Стефан Першомученик. Ікона ХІІІ ст.

Стефана (15 серпня). Починали косити отаву - друге сіно. Назва дня пов'язується з перенесенням близько 428 р. мощів першомученика Стефана з Єрусалима до Костянтинополя. До того ж, цей святий відомий у нас як покровитель коней. Звідси звичай на Степана напувати коней із вiдра, де лежить щось срiбне.

З’явилась отава – для сiна прибава.

Який сiнокiс, така й осiнь.

Який Степан, такий i вересень.

Антона (16 серпня). Свято за іменем новгородського ченця XII ст., який заснував монастир Різдва Богородиці. Після смерті Антонія в 1147 р. виникла легенда, за якою він був італійським самітником, що втік від латинян у Новгород, приплив по морю прямо з Рима (звідси його повне ім'я — Антоній Римлянин). 

Здавна було помічено, що на Антона досить часто буває вітер з вихором. За цим днем прогнозували погоду в жовтнi.

Антон на жовтеть дивиться.

Вiтер з вихорами - на снiжну зиму.

Який Антон, такий i жовтень.

Якщо в цей день вiтер вихором – чекай снiжну зиму.

Семи отрокiв i мученицi Явдохи (17 серпня). Від імені мучениці Євдокії, страченої в 364 р. У перекладi з грецької Явдоха (Євдокiя) означає “благоволiння”. А в народi угодницю називають сiногнiйкою: якщо в цей день зарядить дощ, загниє все сiно.

Цього часу дозрівають останні огірки, дбайливі господарі готують кадібці для їх засолювання. 

За Явдохою прогнозують погоду на листопад. Якщо припадає сонячний і теплий день, то погожим буде і листопад, а коли дощовий, то бути йому сірим і мрячним.

Якщо  цей день погожий, то й листопад буде гарним.

Євстигнiя Житника, Нонни та Iоанна, Передсвято Преображення Господнього (18 серпня). За іменем мученика Євстигнія, який помер в 362 р. 

За давніх часів селяни цього дня заклинали жниво, щоб нечиста сила не поселилася в ньому і не виганяла худобу з пасовищ. Також їли сиру цибулю з хлiбом, сiллю та квасом, розвішували низки цибулi у кiмнатi, щоб очистилося повiтря. 

За Євстигнієм завбачують погоду: 

Який Євстихiй (Євстигнiй) – такий i грудень.

Починають копати картоплю.

Феофан Грек. Преображення. 1408 р.

Другий Спас (Великий), Преображення господнє (19 серпня). Преображення вiдбулося на горi Фавор, куди Iсус Христос прийшов помолитися зi своїми апостолами Петром, Яковом та Iоанном. Пiд час молитви Христос преобразився. Обличчя його засяяло, як сонце, одяг став бiлим, як снiг, i блищав, як свiт. До нього приєдналися Божi пророки Мойсей та Iлля. Коли апостоли побачили свого вчителя у славi божiй, вони надзвичайно зрадiли. Ця радiсть утiлена у святi Преображення.

Другий Спас - одне з найбiльш хлiборобських свят. Його ще називають святом урожаю, бо вже починають збирати фрукти, особливо яблука. У давнину мовили: “На другий Спас i жебрак яблучко з’їсть”. Кожен iз селян вважав за святий обов’язок вiднести в цей день до церкви на посвяту овочi, фрукти, гриби, мед у стiльниках, хлiб – щедрi дарунки природи. Пiсля освячення їх можна вже їсти (до цього дня споживати садовину вважалося гріхом). У цьому звичаї – вiдгомiн давньої землеробської магiї: задобрювання духів полів обрядами, щоб “не сполохати” майбутнього врожаю.

Жiнки, у котрих померли дiти, не вживали до Спаса яблук. Iснує повiр’я, що в цей день Мати Божа роздає дiткам на тому свiтi золотi яблука; тi з них, чиї батьки порушили обiтницю, стоять збоку i плачуть, а Мати Божа їм каже: “Твоє яблуко свиня з’їла”.

Селяни до Спаса намагалися зiбрати всi зерновi. Знахарки востаннє заготовляли лiкарськi трави. “Дiва Марiя, - казали з цього приводу, - це зiлля сiяла, а Спас поливав – нам на помiч давав”. Гуцули остерiгалися запалювати й виносити на вулицю вогонь, а закарпатцi – навіть позичати його.

Спаса – день поминання мертвих родичів. За народною міфологією, це третій виступ мерців у весняно-літньому сезоні: вони з’являються на Страсний Четвер, на Зелені Свята і на Спаса.

Катерина Білокур. Богданівські яблука.

1958 - 1959

Якщо в родині є тяжко хвора людина, якій на Спаса дати освячене яблуко – символ життя, то вона або видужає, або закінчаться її страждання і вона тихенько помре до Успіння.

Із трьох Спасiв яблучний  найголовнiший. Люди кажуть: “Настав Спас – усьому час”.

Прийшов Спас – держи рукавицi про запас!

До Спаса та й рукавицi до паса.

Прийшов Спас – пiшло лiто вiд нас.

Перший Спас час припас, Петро i Павел – два прибавив, Iлля Пророк – три приволок.

Як прийде Спас, то комарам урветься бас, а як прийде Пречиста – забере їх нечиста.

Якщо на Спаса нема дощу, то це прикмета, що буде гарна суха осінь. Дощів небагато буде .

Якщо на Спаса йде дощ, січень наступного року буде сніжний, якщо жарко - січень морозяний.

Антонiвка вродила – наступного року хлiб уродить.

Митрофана та преподобного Пiмена Многохворобливого Печерського (20 серпня). Названий іменами києво-печерських ченців. Пімен Многоболісний народився хворим. Коли хвороба загострилася, його принесли в Печерський монастир, щоб ченці помолилися над ним. Він залишився в монастирі, де пробув більше 20 років і ніколи не нарікав на свою хворобу. Міг лікувати інших, а перед смертю сам видужав. Помер у 1110 р. Пимен Посник жив у XIII — XIV ст., постійно постився, споживаючи їжу лише раз на тиждень.

Преподобний Григорій,
іконописець Печерський

На цей час припадає збiр винограду. Із цього дня у лiс за малиною не ходять. Якщо лелеки вирушають до вiдльоту, осiнь буде холодною.

Мирона-Вiтрогона, Григорія-Іконописця (21 серпня).  На честь святителя Мирона, єпископа Критського, який жив у IV ст., помер близько 350 р. У народі цей угодник одержав ім'я Вітрогона або Гонивітра, оскільки в його день, як правило, дмуть сильні вітри. Із днем Мирона пов'язують і кінець літа. "Мирони-Вітрогони куряву збивають на дорогах, за красним літом стогнуть". 

Григорій був ченцем Києво-Печерського монастиря, сподвижником преподобного Аліпія Печерського. Брав участь в оздобленні Успенського собору Печерського монастиря. У малюванні образів досяг високої технічної виразності. Ікони XI—XII ст., створені Аліпієм та Георгієм, не збереглися, але літописи свідчать, що ці творіння вивозили в різні міста Київської Русі, де вони служили канонічним зразком для інших іконописців. Помер у 1105 р.

За цим днем завбачували погоду на сiчень.

Мирони-Вiтрогони пилюку по дорозi гонять.

Якщо на Мирона вранцi з’явлиться паморозь, то в майбутнiй рiк буде врожай.

(За матеріалами книг В.Скуратівського

"Місяцелік. Український народний календар"

і О.Воропая "Звичаї нашого народу" )