Місяцелік: Вересень

Цікавинки про народні свята цього тижня

Спас Нерукотворний.
ХІІ ст. Новгород

Третiй Спас, або  пiслясвято Успiння (29 серпня). Свято пов'язане зі вшануванням полотняної ікони Ісуса Христа (Спаса на полотні). За давнім переказом, коли Месія вмив обличчя та витер його рушником (убрусом), то на рушнику відобразився його лик. Рушник було передано хворому на проказу царю, і той повністю вилікувався від хвороби. А чудесний убрус згодом викупив візантійський імператор Костянтин Багрянородний. З цієї події було встановлено свято на честь ікон, і, до речі, єдине на честь образу Ісуса Христа.

До Третього Спаса звичайно дозрiвають горiхи, тому в народі вiн зветься горiховим. Цей день народний календар пов’язує iз завершенням жнив, сiвбою озимини. Iдея глибокого вшанування хлiборобської працi лежить i в основi святкування закiнчення жнив – обряду “Обжинки”.

В останнiй день жнив женцi збиралися гуртом на чиємусь ланi, в’язали останнiй снiп. Прикрашали його калиною, квiтами, стрiчками й урочисто заносили до хати. Яскравим моментом обряду був вибiр “царiвни” – дiвчини або жiнки, яка вiдзначилася пiд час жнив. На її голову надягали найпишнiший вiнок з колосся й квiтiв i супроводжували по всьому селу. На полi залишали перев’язану червоною ниткою жменю нескошеного колосся, поряд із нею скибу хлiба з сiллю i водою. Це називалося “Спасова борода” й означало притулок польового духу.

Третiй Спас – збирання врожаю не лише хлiбiв, але й льону, з якого до цього дня виготовляється полотно, звiдки й назва – Спас на полотнi.

Пiсляуспiння прийшло – сонце на осiнь пiшло.

Починається відліт ластівок. Вiдлiт у цей день журавлiв вiщує ранню зиму.

Аліпій. Ікона

 "Богоматір Свенська-Печерська" 

Алiпiя, iконописця Печерського (30 серпня). Алiпiй (Олiмпiй) – перший відомий з історичних джерел український живописець і золотар. Очевидно, походив із Києва або його околиць. Навчався у константинопольських майстрів, які прибули для оздоблення Успенського собору Печерського монастиря. Разом із ними юнак виконував мозаїчні роботи і вчився мистецтву іконопису. У 1087 р. постригся в ченці. У монастирі Аліпій продовжував малювати ікони і, за словами Нестора-літописця, «добре ізвик хитрості іконній». Його ікони, що сяяли, ніби сонце, розходилися по всій країні, а деякі з них уславилися як чудотворні (до нашого часу залишилася єдина - "Богоматір"). Прославився живописець і як вправний лікар. Помер у 1114 р.

Фрола та Лавра, покровителiв коней (31 серпня). День встановлено на честь святих, які жили в II ст. Це були два брати-близнюки, які навчалися каменярській професії. Вони мали добудувати храм Геракла, але замість нього спорудили християнську церкву, їх наказали стратити, але ангели унесли їхні душі. Історія про Флора (в народній вимові це ім'я нерідко звучить як Фрол) та Лавра за старих часів була дуже популярна в Україні. У народі ці угодники вважаються покровителями коней, тому здавна в селах цей день називають святом коней. За традицією, на Флора та Лавра коням дають можливість відпочити, щоб не накликати пошесті, їх купають у річках і ставках, завивають стрічками гриви у коси, кроплять свяченою водою, тощо. До почесних дарункiв у цей день належали бойовi пояси та кінська збруя. 

ВЕРЕСЕНЬ
(хмурень, ревун, руєн, зарев, маїк, сiвень,
вереснець, “бабине лiто”, покрійний)

Холодний вересень, та ситий.

У вересні синиця просить осінь у  гості.

Панотець вересень  не любить балувати.

У вересні одна ягода, та й та гірка горобина.

У мужика у вересні тільки й свята, що нові новини (полотна; зерно нового врожаю).

Грім у вересні передвіщає теплу осінь.

Поки лист з вишень не впав, скільки би снігу ни випало, відлига його зжене.

Якщо журавлі летять високо, не поспішаючи і   “розмовляють” – буде стояти гарна осінь.

Павутина стелиться по рослинах – до тепла.

Багато жолудів у вересні на дубі – до лютої зими.

Якщо в цьому місяці на дубах буде багато жолудів, то очікуй і багато снігу перед Різдвом.

Часті й сильні тумани, що бувають у вересні, особливо без вітру, заподіюють різні хвороби людям слабкого здоров'я.

   Андрiя Стратилата (1 вересня). За повiр’ям, цей день має бути теплим, хоч i казали: “День жаркий, але дихає осiнню”. Відтак бралися копати буряки, бо вже починало спадати листя з лiщини.

Час вiд 1 до 8 вересня називають семинським тижнем. Тому що протягом семи днiв ще продовжується справжнє лiто. Iде поступовий перехiд до осенi.

Цікаво: якщо з 988 р. Новий рiк починався 1 березня, то з 1492 р. – з 1 вересня. Цi двi системи iснували паралельно. Лише в 1582 р. почали лічити Новий рiк тiльки з 1 вересня.

День пророка Самуїла, який боровся за духовне змiцнення держави (2 вересня). Самуїла вважають автором “Книги судей”, “Книги Руфи”, а також 1-ї i 2-ї книги Самуїла.

Iм’я Самуїл означає “почутий Богом”.

Тадея, Фадея (3 вересня).

На Тадея селянин не журився – у хатi хлiбець завiвся.

Боголiпа (4 вересня). Повиннi  з'явитися першi осiннi приморозки, котрi сприяють  початковi павутинольоту.

Якщо павутиння прилипає до рослин – на тепло.

Мало павутиння – до сухої осенi.

4 вересня вiдзначається також День мученика Агафона. Селяни вважали, що на Агафона виходить зі своїх володiнь лiсовик, хазяїн лiсових звiрiв та рослин. Тому вважали, що краще цього дня в лiс не ходити.

(За матеріалами книги В.Скуратівського

"Місяцелік. Український народний календар")