ЯК НЕ ТЕПЕР, ТО В ЧЕТВЕР
«Як не тепер, то в четвер», - народний крилатий вислів, який заслужив неабиякої популярності. Є й варіації - доповнення на цю ж тему типу: «Після дощику в четвер». Але багатьом невтямки з того всього: чому саме четвер? Чому саме цей день характеризується такою непевністю? Звідки це пішло? Чому не вівторок, середа чи п’ятниця?
Ретельно вивчивши це все, маємо таку версію.
Українське село… Різні люди в ньому живуть: красиві, розумні, скупі, заздрісні, добрі, стрункі, товсті, багаті, бідні, дотепні й не дуже.
Але ніщо не єднає їх так міцно, як гасло, яке придумав Микола півроку тому. Коли до нього прийшли сусіди, щоб позичити гроші, він, погладивши вуса й примружившись, чомусь сказав: «Позичу! Як не тепер, то в четвер!». Історикам ще належить дослідити, чому саме цей день обрав Микола для пролонгування своїх зобов’язань. Може, тому, що на календарі був понеділок і четвер видавався чимось ніби й віддаленим і водночас не дуже. Може, так просто ляпнув…
А гроші в нього були, про це всі знали і багатьом він сам про це казав, тож сусіди прийшли до Миколи й наступного тижня, в четвер. «Позичу, - знову сказав Микола, обома руками розгладжуючи вуса, - як не тепер, то в четвер!».
Те ж повторилося, коли до нього прийшли вони й за тиждень, другий... Потім сусіди зрозуміли, що ходити туди марно, але вислів їм сподобався, і вони його запам’ятали. Потім швидко згадали та повторили, коли й до них навідався Микола позичити плуга, бо в нього свій зламався.
Отак потихеньку цей вислів став неабияк популярним у селі.
«Коли ти зі мною одружишся?», - допитувалась Оксана в Петра. «Як не тепер, то в четвер!» – радісно, ховаючи очі поміж макітрами, обіцяв той.
«Коли ти заметеш нарешті у світлиці?» - допитувалась Якилина у своєї доньки Христини. «Як не тепер, то в четвер!» - бурмотіла у відповідь дівиця, не відриваючи очей від нових дивайсів.
Набув цей вислів й індивідуального значення. Галина, яка повніла ледь не щодня, як здобна булка, обіцяла собі сісти на дієту як не тепер, то в четвер.
А Наталка, яка спочатку з понеділка вирішила почати бігати на леваду й назад з метою оздоровлення, тепер заспокоювала себе іншим – як не тепер, то в четвер.
Омелян, який раніше подумки безжально себе лаяв, коли рука тягнулася до тютюну й люльки, тепер заспокоївся отим – як не тепер, то в четвер.
І згодом соціологи, провівши дослідження, констатували: немає на найближчих теренах монолітнішої громади, ніж ця. «Нетеперівсько-четверівська група людей» - так класифікували вони нову спільність, з якою планували проводити ще й інші соціологічні виміри. Згодом констатували її стрімке та бурхливе розширення.
Зацікавились цією групою людей і політики, які напередодні виборів відчували серйозний електоральний дефіцит. Ці селяни їм дуже подобалися, адже зможуть сприймати їхню, політиків, відповідь. Якщо, наприклад, політиків питатимуть, коли ж саме щось корисне вони зробили/ зроблять, вони нарешті зможуть відповісти їм, як пристойним людям, сподіваючись на повне розуміння: «Як не тепер, то в четвер!» І не будуть вигадувати казна-що, брехати, обіцяти… Милі такі, хороші люди бачилися політикам у тому селі.
Тож зачастили вони в ці краї, зачастили…І навіть вибори призначили про всяк випадок на четвер!
Проте ніхто не прийшов. Як констатували соціологи в своєму наступному дослідженні, вислів - «як не тепер, то в четвер» - трансформувався серед цієї громади того дня в інший, споріднений, але категоричніший: «Ні тепер, ні в четвер!»
Немає коментарів:
Дописати коментар