Місяцелік: Серпень

Цікавинки про народні свята цього тижня 

Святого апостола Матвiя (22 серпня). Був учнем Ісуса Христа. Спочатку входив до складу апостолів із числа сімдесяти. Згодом його приєднали до дванадцяти апостолів замість Іуди-зрадника. За одним із переказів, Матфій проповідував євангеліє в Ефіопії, де загинув мученицькою смертю близько 63 р.

Лаврентiя (23 серпня). Ушановується пам'ять римського мученика Лаврентія, що був архідияконом, тобто заступником єпископа, відав судочинством. Лікував багато хвороб, але найбільше прославився зціленням очної недуги, тому здавна йому молилися щодо прозріння очей. Помер у 258 р.

Якщо на ставках вода тиха, то й осiнь буде спокiйною, i зима – без завiрюх.

Федора Острозького (24 серпня). Преподобний походив із Волинського княжого роду. У молодому віці обіймав посади луцького старости, а потім воєводи, активно виступав проти поневолення українських земель Польщею. Князь Федір Данилович брав участь у Грюнвальдській битві 1410 р., під час якої було розгромлено військо хрестоносців. Згодом князь Федір невдало виступив у битві з поляками, і це, як припускають, стало поворотним пунктом у його житті: невдовзі він став ченцем Києво-Печерського монастиря. Постриг прийняв під іменем Феодосія. Помер близько 1446 р.

Фотiя, Фоки (25 серпня). На честь єпископа з малоазійського міста Комани. За молодих років заробляв собі на життя виробництвом і продажем деревного вугілля. Оскільки він сам і його одяг були завжди брудні, то його називали Вугільником.

День свята вогню в гуцулiв. Більше про гуцульські вірування тут:

Б.Скаврон "У що вірили гуцули": http://zbruc.eu/node/17768

Кайндль Р.Ф. "Гуцули: їхнє життя, звичаї та народні перекази": http://carpathians.eu/karpatskii-narod/guculshchina/religiini-pogljadi-ta-svjata.html

"Культ ватри у гуцулів. Огнепоклонництво": http://www.uamodna.com/articles/kuljt-vatry-u-guculiv-ognepoklonnyctvo/

За народними прикметами, якщо цiєї днини листя картоплi завернене до неба – значить буде гарна погода.

Тихона Задонського. Стрiтення Вишгородської (Володимирської) iкони Пресвятої Богородицi (26 серпня). Святитель Тихін народився в 1724 р., навчався в Новгороді і Твері. Був єпископом Воронезьким, прославився чудотворенням. Його богословськими працями захоплювався Ф.Достоєвський. Помер у 1788 р. 

Цього дня також ушановується Вишгородська ікона Пресвятої Богородиці.

Iснують  народнi прикмети: якщо 26 серпня в’юнок, калюжниця закривають вiнчики – це до поганої, похмурої, дощової погоди.

Якщо цiєї днини журавлi летять у вирiй, то в середнi жовтня буде мороз, якщо нi, то зима прийде пiзнiше.

Коли в цей день буде буря, то буде непогiдний вересень.

Михея Тихого, Феодосiя (27 серпня). На честь біблійного пророка, який жив у VIII ст. до народження Христа. У його книзі пророцтв є згадка про Віфлиєм як місто народження Месії. 

У народi кажуть, що Михеїв день з бабиним лiтом бурею i вiтром перекликаються. На Михея, як правило, дмуть вітри. За характером вітру визначають погоду на осінь: якщо вітер тихий, то осінь буде доброю; коли ж буря, слід чекати непогожого вересня.

Якщо день був вітряним - на вітряну осінь, якщо буде буря - вересень дощовий.

На Михея дмуть вітри-тиховії - до тихої осені.

Якщо цього дня буде буря, то чекай непогiдного вересня.

Успіння Богоматері. Ікона Феофана Грека

Успiння Пресвятої Богородицi, Велика (Перша) Пречиста (28 серпня). Найбільше свято, встановлене на честь Діви Марії. За апокрифічними переказами, вона померла в 48 років. Своє тіло Марія заповіла поховати у Гетсиманській печері. Під час похоронної процесії з'явився Ісус Христос із небесними силами в ореолі сяйва, узяв душу Марії та вознісся на небо. А за три дні після Успіння, Богородиця воскресла і вознеслася на небо. Свята Діва Марія зветься Пречистою, тому й свято одержало назву Першої Пречистої. Протягом осіннього періоду  є три «Пречисті», що про них у народі говориться так: «Перша Пречиста жито засіває, друга (Різдво Богородиці 21 вересня) – дощем поливає, а третя (Введення у храм 4 грудня) снігом покриває». 

Це пора, коли хлiбороби повнiстю закiнчували жнивувати й готувалися зустрiчати осiнь; початок вiльного випасу в Карпатах.

Хто до цього часу не встиг  зiбрати хлiб, то влаштовували для нього братчину. До Успiння треба було зiбрати всi фрукти. Це стверджує примовка:

Пречиста по грушi ходила,

Пречиста  мiшок загубила.

А Спас ішов, мішок знайшов.

-               Спасику-братику, оддай менi мiшок –

Не буду ходити в твiй лiсок!

(або: Спасику батьку, віддай мій мішок,

Не буду ходити у твій садочок.)

Ф.Красицький. Подруги. 1915

З Першої Пречистої починали сiяти всюди в Українi. Господарi, розiм’явши колоски з обжинкових вiнкiв та “спасових борiд”, перед засiвом казали: “Роди, Боже, i благослови!”

За традицiєю, селяни в цей день не голилися, бо “не годиться, доки не обсiюсь”.

Уже починають готуватися до весiльної пори. Після Першої Пречистої дівчата в селі вже звільнялися від тяжкої роботи. Приповідка каже: “Як прийде Пречиста, стане дiвка речиста” (багато говорить, бо немає вже що робити).

Пiсля Успiння вже починається “молоде” бабине лiто, що триває до 11 вересня. Якщо о цiй порi гарна погода, то на “старе”  бабине лiто (13 - 21 вересня) чекай негоди.

Яка перша Пречиста - така й осінь.

Як на Пречисту йде дощ, то осінь буде погана, дощова, сльотлива і холодна. І навпаки: як не буде дощу, то тепла, сухувата, без болота .

(За матеріалами книг В.Скуратівського

"Місяцелік. Український народний календар"

і О.Воропая "Звичаї нашого народу" )