Краєзнавство

Брати Рутченки

Так починався Донецьк

Частина 10

Багато копалень розташовувалося на землях братів Рутченків, які 1898 р. викупило Рутченківське гірничопромислове товариство, засноване того ж року. Поступово вся орендована земля стала належати Товариству, були придбані копальні Чулковської компанії поблизу станції Мушкетово (нині – Пролетарський район), а також шахти № 29 і 32 на орендованих у В.П.Нестерової землях. У 1914 р. всі шахти Рутченківського товариства були придбані Товариством Брянського рейкового, залізоробного та механічного заводу, яким 1915 року на шахті № 30 були збудовані коксові печі. На базі механічних майстерень Товариства в 1931 р. був створений Рутченківський машинобудівний завод гірничого обладнання.

Лідіївська копальня розташовувалася за дві версти від ст.Рутченкове, на землі (5000 десятин) спадкоємців Горбачової (тому селище називалося Горбачове), і була орендована Південноросійським дніпровським металургійним товариством до 1919 року. Перші шахти тут були створені 1899 р. інженером О.Шеном (першу шахту він назвав на честь дочки Лідії), 1900 року вони стали власністю Товариства. Біля копальні розташовувалося робітниче селище. Цікаво, що саме сюди 1922 року приїхали працювати робітники зі США, зокрема І.М.Пінтер.

Переважна більшість міст розвиваються традиційно – від маленького містечка до великого. Донецьк від самого початку йшов іншим шляхом: місто вбирало в себе селища та робітничі поселення навколо копалень або заводів, які спочатку були окремими адміністративними одиницями.

Деякі з них згодом зникали з карти міста, а деякі досі живуть у пам’яті мешканців Донецька. На запитання «Де ти живеш?» корінні донеччани відповідатимуть просто: «На Ларінці» чи «На Трудовських». Треба зазначити, що за час існування нашого міста на його карті з’явилося дуже багато нових селищ-кварталів, з якими можна ознайомитися завдяки проекту Є.Ясенева та О.Жукова «Донецький розкрій».