Місяцелік: Червень

Цікавинки про народні свята цього тижня

     

І.М.Крамськой. Русалки (Травнева ніч). 1871

Веремiї (13 червня). Походить від імен апостола Єрма і мученика Єрмія. Перший із них належав до числа сімдесяти апостолів, жив у І ст., був єпископом Далмації. Діяльність другого припадає на II ст. Він — автор книги «Пастир», у якій викладені моральні правила й повчальні історії. На українському грунті імена Єрм та Єрмій трансформувались у Веремія та Ярему, а день їх пам'яті назвали Веремієм-розпрягальником, бо до цього часу закінчувалася сівба основних культур і селяни розпрягали коні та вішали козуб, з якого брали зерно для сівби.

Цього року 13 червня починається Зелений, або Клечальний чи Русальний, тиждень.

Устина і Харитона (14 червня). У православній церкви це день пам'яті святого Іустина Філософа, відомого також як Юстин Римський, Юстин Великий - ранньохристиянський мученик, який поклав початок богословського тлумачення релігійної історії, саме ним була написана «Апологія» християнства. Юстин був ревним захисником християн і християнської віри, проповідував Євангеліє серед язичників і багатьох зумів привести до Бога. Загинув у Римі, проповідуючи Святе письмо. 

У народі кажуть, що Харитон льон тягне, а Устин угору коноплі витягує - відправлялися перевіряти, наскільки вони виросли. Є в цього дня свої прикмети. Прийнято було уважно спостерігати за сходом сонця: якщо небо при цьому ясне, то вродить жито стигле й густе. Уважалося, що 14 червня не можна працювати на городі, інакше незабаром трапиться пожежа. Тому казали: «На Устина не городи тину». Свої обряди були також у дівчат. Наприклад, якщо дівчині потрібно було позбутися уваги занадто нав'язливого залицяльника, то необхідно було зірвати гілку верби і застромити її між своїми слідами і слідами небажаного залицяльника. А якщо хочеться сімейного щастя, то потрібно було провести цілий день 14 червня з коханою людиною.

Також цього дня вшановують пам'ять преподобного Агапіта Печерського. Це перший відомий лікар України, засновник першої терапевтичної школи в нашій батьківщині. Родом був із Києва. Народився, імовірно, наприкінці 30-х років XI ст. У Києво-Печерському монастирі прийняв постриг від Антонія. Зціляв молитвою і зіллям здебільшого внутрішні хвороби. Відомо, що він читав твори видатних лікарів античного світу — Гіппократа та Галена — грецькою мовою. По допомогу до нього звернувся Володимир Мономах, що хворів тяжкою, майже невиліковною хворобою. На той час Володимир Мономах знаходився в Чернігові. Агапіт відмовився йти до князя, бо дав обітницю ніколи не покидати свою печеру. Він вилікував князя замоленою травою, яку передавав через посильного. Агапіт нікому не відмовляв, допомагав усім, хто приходив до нього, без усілякої винагороди. Помер преподобний у 1095 р. і був похований у Ближніх печерах, де лікував людей. При дослідженні поховання виявлено бактерицидний вплив його мощів на стан повітря на невеликих відстанях. На місці створеної Агапітом першої в нашій країні лікарні, що була розташована в Лаврі, де зараз Миколаївська церква, встановлено меморіальну дошку.

Якщо йтиме дощ, то до кiнця мiсяця, а коли  сонячно, то на добрий налив колосся.

Іоанна Нового (15 червня). Його ще називають Іоанном Сучавським або Білгородським. Жив у XII — XIV ст. Був купцем у турецькому порту Трапезунді, сповідував православ'я. Одного разу, подорожуючи у своїх справах на кораблі, він прибув до Акермана (Білгород-Дністровський). За наказом правителя міста Іоанну відтяли голову. Це сталося близько 1330-1340 рр. Згодом його мощі були перенесені до румунського міста Сучави. Великомученик Іоанн особливо шанується на Буковині.

Світовид (Збруцький ідол)

На 15 червня припадає ще одне прадавнє свято – День Свiтовида (Лiтнього). Якщо Зеленi свята мають дату рухливу, то Видів день – постiйну. Цього дня моляться до Свiтовида та до Дажбога – покровителя жнив, щоб успiшно пройшла жниварська пора та зберiгся  якнайкраще врожай. Спiвали зажнивнi та жниварськi пiснi. Свiтовиду та Дажбогу приносили жертву у виглядi бiлого пiвня i пирогiв.

Луки (16 червня). Від імені мученика Лукилліана, страченого близько 270 р. Здавна цього дня було прийнято уважно спостерігати за вітром і по різних прикметах робити прогнози щодо врожаю і погоди: «На Лук'яна, напередодні Митрофана, не лягай спати рано, а приглядайся, звідки вітер». За багатовіковими спостереженнями, південний вітер обіцяє врожай ярих, північно-західний — сире літо, східний може принести хворобу. А якщо на Лук'яна весь день іде дощ, то це ознака того, що буде багато грибів.

Пiвденний вiтер – для яровини добре, а коли з пiвнiчного сходу – на сльотаве лiто.

Якщо йтиме дощ, то вродять гриби.

Митрофана (17 червня). Названий ім'ям першого патріарха Костянтинопольського, який помер у 326 р. 

Мешканці села раніше використовували цей день для вивезення на парове поле органічних добрив. Цього ж дня починаються найкоротші ночі, які звуться горобиними. На Полiссi цієї пори сiють гречку й льон.

Цього року 17 червня починаються Зелені свята.

Дощове лiто – сира зима.

Шпаки особливо голосно спiвають – уночi пiде дощ.

Павуки швидко снують павутину – на змiну погоди.

Риба грається на рiчцi – вночi може прийти гроза.

Дорофiя (18 червня). За ім'ям єпископа фінікійського міста Тіра (тепер м.Сур у Лівані). Помер у 362 р.

Цього дня, як і на Лук'яна, селяни спостерігали за вітром і по різних його напрямках робили прогнози на врожай. Примічали: якщо погода тепла і ясна, то зерно буде великим; якщо в цей день сонце парить і тиша в повітрі, можна готуватися до грози.

Святого Дорофiя просять сон наслати, про загадане сказати.

У народі говорили: «День Дорофія — ранок вечора мудріший».  З Дорофія розпочинаються найкоротші ночі — «горобині».

Ларiона (Iларiона)  (19 червня). Чернечий подвиг цей святий відбував у IX ст.

У народі день його пам'яті здавна пов'язується з початком полоття льону, проса та інших культур. Сапають також картоплю, моркву тощо.

Федота, Свято сонцескреса, Лiтнi Ярилiвськi святки (20 червня). Від імені мученика Феодота Анкірського. 

Коло Свароже

Цього часу настає літня спека, колоситься жито: «Святий Федот тепло дає — жито в золото веде». Тривають найкоротші ночі: «На Федота зоря руку подає».

Свято сонцескреса триває два днi – 20 i 21 червня (за іншими даними, з 18 до 22 червня), воно пов'язане з днем літнього сонцестояння.

20 червня починаються лiтнi, так званi Ярилiвськi, святки, якi тривають до 3 липня і мають на меті проводи весни. У цi днi з трьох джерел беруть воду для умивання на красу  й  здоров’я. Вiдбуваються “Яриловi ярмарки” та “Яриловi  ігрища”: великi торги, шлюбні обряди.

(За матеріалами книги В.Скуратівського

"Місяцелік. Український народний календар")