Місяцелік: Червень

Цікавинки про народні свята цього тижня

Iванiв день (6 червня). Церква вшановує пам'ять преподобного Іоанна Стовпника. Із цього дня, як уважали в народі, починалося справжнє літо.

У цей день варили мед із трояндових пелюсток, ушановували шипшину, яку називали на Русі свобориним деревом. Казали: "Шипшина цвіте - рум'янець року веде". У наших предків вона була символом молодості, краси і любові. Існувала легенда про її походження: красива молода козачка полюбила хлопця, але станичний отаман спокусився її красою, викрав дівчину, а її нареченого відправив на війну. Полонянці вдалося втекти в ліс, там вона позбавила себе життя, а на її могилі виріс кущ із ніжно-рожевими запашними квітами. Одного разу отаман побачив цей кущ і вирішив відламати гілку з прекрасними квітами, але вона негайно покрилася гострими шипами й обдерла руку ворога в кров. На Русі було прийнято приходити до куща шипшини, щоб позбутися смутку, заспокоїти душу. А коли шипшина тільки-но розквітала, бабусі сідали під нею з онуками і розповідали їм казки. Вважалося, що це допоможе дітям позбутися страхів. Цінувалися в народі й цілющі властивості шипшини. Пелюстками лікували рани, за допомогою меду, звареного на квітах, чистили кров, лікували відваром простуду. 

Цього дня починалися так звані літні, або зелені Святки. Було прийнято прикрашати будинки рослинністю, завивати на березах вінки. Спостерігали за прикметами: якщо в цей час іде дощ, то буде багато грибів.

Iвана Предтечi. День медяних рос (7 червня). Роса завжди вважалася прообразом “живої води”, її часто використовували в медицинi, алiхiмiчних дослiдах, у косметологiї. Росою з похучих квiтiв умиваються для збереження краси.

У народi цей день називають Iваном Головатим, бо встановлене воно було на честь третього знайдення голови Іоанна Предтечі. За церковною легендою, після знищення могили Іоанна голову його зберегла одна благочестива християнка. Голову поховали в Едесі, а потім у Команах. За плином часу місце поховання було забуте. Близько 850 р. голову віднайшли.

Вважали, якщо посадити капусту на Iвана Головатого, то виросте великою, як голова.

Пiсля Iвана не треба  жупана.

Коли до Iвана буде з ложку, то буде i в ложку.

Олени, Карпа й Алфея  (8 червня). Свято від імені апостолів із сімдесяти. Карп дружив із апостолом Павлом, був єпископом у Фракії. Алфей був чоловіком сестри Матері Ісуса Христа.

Федори (9 червня). За те, що Федора не відступилася від християнської віри, суддя Олександрії відправив її в будинок розпусти. Біля нього зібралося багато юнаків, які вирішували, кому першому ввійти до дівчини. Від безчестя Федору врятував воїн Дидим, який запропонував їй перевдягтися в його одяг і втекти з будинку. Згодом їх схопили і відтяли голови. Сталося це в 304 р. 

Здавна існує звичай: цього дня не метуть із хати смiття.

Вознесіння Господнє. Це релігійне свято не тримається дати і відзначається у четвер на сороковий день після Великодня. Воно пов'язане з легендою про те, що після свого воскресіння Ісус Христос ще 40 днів являвся апостолам, навчав їх, а потім вознісся з гори Єлеонської, обіцяючи повернутися - так народився міф про друге пришестя Христа на Землю. У деяких регіонах України цього дня знову пекли паски та фарбували яйця.

У народі помітили, що на Вознесіння солов'ї співають дзвінкіше колишнього.

Микити, Олексiя та Євтихiя (10 червня). Сповідник Микита був єпископом міста Халкідона у Малій Азії. Жив у IX ст. Вважається охоронцем гусей, тому цей день ще називали Микити-гусятника.

Якщо тихий день, то чекають доброго врожаю.

Феодосiї  Колосяницi (11 червня). Починають уже колоситися зерновi. Тому існував прадавній звичай виходити в поля, качатися у житах, примовляючи: "Рости-рости, трава, до лісу, а жито - до клуні".

Ходить Федося й дивиться на колосся.

Прийшла Федосiя й дивиться, хто як сiяв.

Iсакiя, Зміїне свято (12 червня) Змiїнi весiлля. Не можна ходити цього дня у лiс, бо за повір'ями, цього дня збираються змії та йдуть поїздом на своє весілля. Знахарки шукали зміїну шкіру, щоб прикладали її до очей у випадку хвороби. Линовище гадюки носили на шиї від лихоманки. А для лікування від зміїних укусів застосовувалися різні трави. Наприклад, поширеними були переконання, що змії бояться ясеня та папороті.

(За матеріалами книги В.Скуратівського

"Місяцелік. Український народний календар")