Раджу прочитати: П.Кущ "Чотири нявкісти і ВІН"

Нова повість П.Куща «Чотири нявкісти і ВІН» - цікава розповідь про пригоди незвичайних героїв – домашніх котів, що через воєнні дії залишилися без домівки й господарів і тепер змушені не лише самотужки виживати в страшній м’ясорубці війни, а й узяти на себе небезпечну місію захисту підбитого ворожого танку, адже той є важливим воєнним доказом. А ще вони рятують пораненого під час чергового обстрілу хлопця, що стає командиром цього незвичайного хвостатого танкового екіпажу, але згодом виявиться зовсім не земним підлітком, а прибульцем – представником розумної котячої цивілізації. Однак фантастичною назвати повість складно – надто вже наочно постають реалії сьогоднішньої Східної України: окупація, обстріли, страх, голод, жахливі підвали бойовиків… 

Оповідачем виступає один із чотирьох «нявкістів» (як охрестив хвостатих урятований хлопчак – Веніамін Ігорович Непужайкіт, а простіше – ВІН), і всі події набирають дещо іншого змісту: фантастичні здаються не такими вже й надуманими, а реальні – не занадто жахливими. Тонкий гумор, притаманний оповіді (самі лише дотепні вступи до кожного розділу змушують посміхатися навіть коли зовсім не до сміху, а ще ж чудові каламбури, гра слів тощо!), допомагає не зосереджуватися на важких емоціях і думках про жахіття війни, а зрозуміти дуже важливу думку: війна – це наша сьогоднішня реальність, і ми маємо в ній не просто вижити, а й зробити все можливе й неможливе, щоб перемогти і залишитися при цьому Людьми. А ще така от ідея: кожен із нас (навіть найбоязкіший і найслабший) може посприяти перемозі. Чи не так, котохлопці? Ой пробачте, - друзі