Дивосвіт рідної культури: Цього дня народилися

Прижиттєвий портрет Гр.Сковороди.
Г.Лук'янов. 1794 р.

Бери вершину і матимеш середину.

Уподібнюйся пальмі: чим міцніше її стискає скеля, тим швидше і прекрасніше здіймається вона догори.

Розум завжди любить до чогось братися, і коли він не матиме доброго, тоді звертатиметься до поганого.

Не досить, щоб сяяло світло денного сонця, коли світло голови твоєї затьмарене.

Збери всередині себе свої думки і в собі самому шукай справжніх благ. Копай всередині себе криницю для тої води, яка зросить і твою оселю, і сусідську.

Що вподобав, на те й перетворився.

3 грудня народився видатний український філософ Григорій Савич Сковорода (03.12.1722 - 09.11.1794).

Цікаві факти про Григорія Сковороду

Народився Григорій Савич Сковорода у 1722 році на Полтавщині в родині козака. Незважаючи на те, що він не мав вищої освіти (хоча були неоднократні спроби отримати вищу освіту у кращих університетах Будапешта, Відня, Братислави та Галле), він досконало оволодів такими мовами, як латина, єврейська, грецька, польська, німецька, італійська та французька.

До того, ж він прекрасно грав на флейті та органі. Мав чудовий голос.

Він був неординарною особистістю, взяти хоча б факт його вчителювання у Харкові. Замість оцінок, Григорій Савич писав: «туповат» , «туп», «весьма туп», «сущая бестолковщина». Або: «понят», «весьма понят», «наверное понят», «возможно не понят». Розумників оцінював званнями: «остр», «весьма остр», «зверок вострой», тобто той, що знання хапає на льоту.

Цікаво, що будучи досить відомою людиною в Україні завдяки своїм поглядам, переконанням – за життя не було надруковано жодного твору, хоча в рукописному варіанті вони все-таки були.

Найвідоміші його твори «Сад божественних пісень», «Жінка Лотова», «Байки Харківські». Загалом він написав 17 філософських творів, 7 перекладів.

Інколи підписував свої листи подвійним іменем Григорій Вар-Сава (син спокою) Сковорода, Даниїл Майнгард.

Ще зі школи образ Сковороди асоціюється з образом мандрівного чоловіка, який ходив по селах, проповідуючи свою філософію і живучи по хатах. Але це далеко не так. Він дійсно любив ходити пішки та влітку жив у лісах-полях, а взимку по хатах та монастирях. Але при цьому був надзвичайним естетом, який полюбляв вишукані та дорогі речі. Так, наприклад, його друзі з елітних кіл щедро обдаровували Григорія Савича – висилали йому окуляри (а їх непросто було дістати в ті часи), найдорожчі інструменти, виготовлені на замовлення за кордоном, сир пармезан. У його торбинці завжди були елітні трубки з тютюном та пляшечка скобельського вина.

Малюнок Сковороди "Фонтан "Нерівна всім рівність"

Його улюбленою місцевістю було село Іванівка, що на Харківщині (нині Сковородинівка). Відчуваючи свою смерть Григорій Сковорода у 1794 році прийшов сюди помирати. До обіду він скликав своїх друзів, провівши весело час. Потім пішов і викопав собі могилу в парку, уславши її дубовим листям. Зайшовши до хати – перевдягнувся в чистий одяг, поклав торбу під голову й заснув вічним сном. Григорій Сковорода заповів ставити не хреста на своїй могилі, а камінь з його крилатою фразою «Світ ловив мене та не спіймав».

Джерело: http://dovidka.biz.ua/grigoriy-skovoroda-tsikavi-fakti/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua