Краєзнавство

Карта Сталінського округу. 1926 р.

Так починався Донецьк

Частина 14

Юзівка-Сталіно 20-х рр. – це все ще сукупність робітничих селищ, що видно з карти Сталінського округу 1926 року. Однак розвиваються вони згідно з єдиним планом, незабаром їх об’єднає мережа водогону, транспорту, культурних і освітніх закладів.

Донецький гірничий технікум. 1925 р.

У 1923 році в Бахмуті був створений журнал «Забій» (спочатку як видання при газеті «Всероссийская кочегарка»). У ньому починали свою творчу діяльність українські та російські письменники Володимир Сосюра, Петро Панч, Павло Безпощадний, Борис Горбатов та інші. Після війни його правонаступником став «Донбас» - літературний журнал Національної спілки письменників України (редакція знаходиться за адресою: вул.Артема, 80а). 

Зустріч І.М.Пугача (у центрі) зі студентським активом

Перший місцевий вищий навчальний заклад – це гірничий технікум ім.Артема, який було створено 1921 року з ініціативи І.М.Пугача. Цей чоловік розпочав трудовий шлях на горлівській шахті коногоном, згодом штейгером, у 1917 – 1918 рр. закінчив вищі інженерні курси. Знаючи гірничу справу дуже добре, він вдало організував навчальний процес у технікумі: теоретичні знання поєднувалися з практикою, «відпрацьовувалися» на відповідному обладнанні виробничої дільниці. За 5 років технікум перетворився на гірничо-вугільний інститут, у 1935 – 1960 рр. його називали індустріальним, потім до 1995 року мав назву Донецький ордена Трудового Червоного прапора політехнічний інститут, тепер – Донецький національний технічний університет. 

Будівництво першого стаціонарного цирку в місті розпочалося восени 1925 року, він розташовувався на 1-й лінії (на початку вул.Артема, на місці тролейбусного кільця). Зініціював будівництво й став першим директором Федір Дмитрович Яшинов. Народився він у Новочеркаську в родині червонодеревника, після того, як сестра вийшла заміж за акробата, він став подорожувати разом із цирком по Росії, зрештою опинився в Сталіно. Трупа циркових артистів обрала назву «Коларт» - колектив артистів. 7 січня 1926 року відбулося відкриття цирку, постановка мала шалений успіх. А дерев’яна будівля проіснувала до 1933 року. Сучасна будівля донецького цирку була зведена в 1960-х рр.

1 грудня 1926 року була відкрита міська публічна бібліотека, з 1932 року вона отримала статус обласної. Будівлю Донецької державної наукової бібліотеки ім.Н.К.Крупської спроектував архітектор Е.Л.Гамзе. Під час війни вона була пошкоджена, у 50-ті рр. була відновлена й частково реконструйована за проектом М.І.Порхунова. Нині, після капітальної реставрації 2001 – 2002 рр., вона має статус пам’ятки архітектури ХХ ст.

Початок будівництва клубу. 1925 р.

Будівництво клубу (Палацу Труда) металургів ім.Леніна (нині – Центр слов’янської культури) почалося 9 липня 1926 року, керували ним харківські інженери П.С.Диссон і Є.Д.Федоров за проектом відомого пітерського архітектора Олександра Дмитрієва, архітектор Яницький розробляв проекти внутрішнього планування, оздоблення, а також генеральний план парку. 15 вересня 1929 р. у клубі відбулася перша лекція, але до війни добудувати його не встигли. Завершили будівництво (була збудована театральна частина, відновлено парк) лише до 20-річчя Великої Перемоги. 

А в середині 50-х рр. на території клубу було вирішено звести Сталінський телецентр. Це була нова на той час справа, тому будівництво було складним і тривало два роки. Зрештою, 25 серпня 1956 року, напередодні Дня шахтаря, сотні сімей городян дивилися першу передачу в Сталіно, що транслювалася власним телецентром.