О рідна земле, люба моя нене!
Чому, припавши до твоїх грудей,
Я тільки плачу, як дитя нужденне,
А сил не набираюсь, як Антей?
Сьогодні виповнюється 145 років від дня народження Миколи Вороного (06.12.1871 - 07.06.1938) - надзвичайно обдарованого лірика, перекладача, режисера й актора, театрального критика і громадського діяча, розстріляного за вироком особливої трійки УНКВС Одеської області.
Сьогодні надзвичайно актуальною, на мій погляд, є його громадянська лірика, особливо поема "Євшан-зілля". Не можу втриматися і від такої цитати:
Серце хай йому пусте,
Хай він буде ідіотом,
Він уславився, проте,
Українським патріотом.
Немає коментарів:
Дописати коментар