Місяцелік: Вересень

Цікавинки про народні свята цього тижня

Архангел Михаїл. Грецька ікона ХІV ст.

Михайла Чудотворця (19 вересня). Намагалися не працювати, бо хто порушить закон, того неодмiнно настигне лихо. Про це iснує безліч переказiв. Вiд Михайла починали справляти храмовi свята, а отже, й варити питний мед (“медовуху”) i влаштовувати “кануни” ("конуни"), тобто спільні святкові обіди. Тому й казали: “До Михайла й толока файна”. Біля церкви та каплиці розстеляли скатертини, ставили їжу і пропонували всім узяти участь у колективному обіді. Священики та братчики виголошували повчальні промови, тут вирішували всілякі громадські справи, збирали навіть кошти на суспільні потреби. До столу запрошували старців та убогих, частували їх, а на останок щедро обдаровували гостинцями. Гості з сусідніх сіл на храм почергово запрошували до осель, де свято продовжувалося кілька днів.

На храмові свята обов’язково розпродували питний мед. Вибрані з гурту найшляхетніші чоловіки (у народі їх називали братчиками) заздалегідь закупляли стільники і готували з них медовуху. А в центрі села йшла жвава торгівля "конуном". Тут також грали музики, відбувалися веселі забави. Звичайно найактивнішими учасниками свята була молодь. Хлопці запрошували на конун дівчат, пригощали їх смачним напоєм і замовляли танок. Гроші, придбані від реалізації питного меду, йшли на потреби церкви, громадські справи, на допомогу багатодітним родинам і немічним.

Якщо вранці на деревах є іній – чекай багато снігу взимку.

Якщо листя з осики падає "обличчям" угору – зима буде холодною, а якщо навпаки – теплою.

Луки, Макарiя. Друга зустрiч осенi (20 вересня). Готують нацiональнi страви, ходять у гостi до кумiв, сусiдiв.

Йов Кондзелевич. Різдво Богородиці. 1722 р.
Іконостас Загоровського монастиря
(Вощатинський іконостас).

Друга Пречиста, Рiздво Богородицi, Осенини  (21 вересня). Перша Пречиста вiдзначається 28 серпня, а Третя припадає на 4 грудня. Деiнде Другу Пречисту називали “осениною”, адже завершується "бабине літо" й остаточно настає осінь. Рано-вранцi жiнки виходили на берег рiчки зустрічати матiнку Осенину з вiвсяним хлiбом. У давніх слов’ян це був день Рожаниць, коли жінки, у яких немає дітей, молилися рожаницям про нащадків (згодом наймали службу  в церкві), а потім справляли обід, запрошуючи бідних, щоб “молилися Богородиці за її діти”.

Від цього дня вже можна було засилати сватiв (весiлля справляли тiльки з Покрови). Звiдси й приказка: “Прийшла Пречиста – принесла старостiв нечиста”.

Пасiчники в цей день остаточно втеплювали на зиму бджолинi вулики, а власники овець удруге їх стригли.

Прийшла Перша Пречиста – одягла природа намисто, прийшла Друга Пречиста – взяла комара нечиста, а прийшла Третя Пречиста – стала дiброва безлиста.

Унесе нечиста – не винесе i Пречиста.

Прийшла Пречиста – на деревi чисто, а прийшла Покрова – на деревi голо.

Друга Пречиста дощем поливає, негаразди зриває.

Праведних Iоакима i Ганни, батькiв Богородицi (22 вересня). Свято народження Богородицi почало поширюватися серед християн у IV столiттi, а остаточно закрiпилося в VI ст. Пізніше було встановлене свято на честь батьків Діви Марії - Іоакима та Анни.

Петра i Павла горобинникiв, Минодори (23 вересня). Дивляться: якщо багато вродила горобина – осiнь заплаче дощами, а зима - морозами. Якщо вiтер пiвнiчно-захiдний – зима буде люта, а пiвденно-схiдний – тепла.

Федори (24 вересня). Осiннє рiвнодення. Початок затяжних дощiв.

Усякому лiтовi настає кiнець.

Закiнчилося бабине лiто. Від цього дня корiнь у землi не росте, а замерзає.

Артамона та Сергiя (25 вересня). Змiї повзуть у лiсi й ховаються пiд трухлявi пнi.

На Сергiя рубають капусту.

(За матеріалами книг В.Скуратівського

"Місяцелік. Український народний календар"

і О.Воропая "Звичаї нашого народу" )