середа, 21 вересня 2016 р.

Краєзнавство: Історія Донецька


Так починався Донецьк

Частина 3

Навколо заводу утворилося й швидко розрослося робітниче селище, яке народ назвав Юзівкою. Згідно з переписом 1897 р., у ньому мешкало більше 28 тисяч чоловік (а в 1870 р. – 164 особи!). 
Перша лінія. 1890 р.
Уся стара Юзівка вкладалася в такі межі сучасних орієнтирів: від заводу Новоросійського товариства на сході до кінця селища Ларінка (Ленінський проспект, де тоді було вівсяне поле) на заході. На північ від заводу простяглися вулиці – лінії (Перша лінія – сучасна вул.Артема, паралельно їй до Кальміусу існувало 16 ліній). Околиці тоді ледве сягали нинішньої площі Леніна. 
Далі (сучасний район між проспектами Гурова та Театральним, вул.Челюскінців і 50-річчя СРСР) розташовувалося с.Семенівка, центром якого була 12-а лінія (нині – вул. 50-річчя СРСР), що починалася від самого металургійного заводу й завершувалася на нинішньому проспекті Миру. 
1900 р.
10-а лінія простяглася ще трохи на північ до Сінного ринку (нині – Критий ринок). Семенівка від самого початку мала недобру славу. За спогадами мешканців, навіть у 60-х рр. ХХ ст. тут були бараки, де жили працівники трамвайного парку та місцевої тюрми, галантерейна артіль, на проспекті Гурова розташовувалися єврейські будинки з городами, ближче до Кальміусу селилися цигани, поруч із ними (нижче Кооперативної вулиці, колишньої 12-ї лінії, між Театральним і проспектом Гурова) був так званий «Восточный поселок», заселений різноманітною публікою. 
Остаточно Семенівка зникла у 80-ті рр. ХХ ст., коли разом із залишками давнього поселення зруйновано було і стару тюрму (вона знаходилася між Театральним і проспектом Гурова, за магазином «Семена»). 
Робітничі квартали
Цікавою була доля цієї невеликої двоповерхової будівлі з могутніми контрфорсами: у 30-ті рр. вона називалася Окремим корпусом НКВС, де утримувалися політв’язні, під час фашистської окупації використовувалася німцями (перед цим вони організували розкопки масових захоронень на її території), після війни й до кінця 50-х рр. там була жіноча тюрма (приблизно по 10 камер на кожному поверсі), а потім у відремонтованій будівлі поселили мирних мешканців Сталіно.

Немає коментарів: