Як полегшити запам'ятовування шкільного матеріалу?
Запам'ятовування — один з основних процесів пам'яті, завдяки якому відбувається закріплення нового шляхом поєднання його з набутим раніше. Як і інші психічні процеси, запам'ятовування буває мимовільним і довільним.
Мимовільне запам'ятовування здійснюється без спеціально поставленої мети запам'ятати. На нього впливають яскравість, емоційна забарвленість об'єкта. Це така форма запам'ятовування, яка є продуктом певної діяльності (пізнавальної, рухової та ін.), але здійснюється автоматично, без мнемонічної мети. Мимовільному запам'ятовуванню сприяє наявність інтересу. Усе цікаве запам'ятовується легше і довше утримується у свідомості.
Довільне запам'ятовування відрізняється ступенем вольового зусилля, наявністю завдання та мотиву. Воно має цілеспрямований характер; у ньому використовуються спеціальні засоби та прийоми запам'ятовування. Залежно від міри розуміння матеріалу, що треба запам'ятати, довільне запам'ятовування може бути механічним і смисловим.
Механічне — це запам'ятовування, яке здійснюється без розуміння сутності інформації. Воно призводить до її формального засвоєння (зубріння).
Смислове (логічне) спирається на розуміння матеріалу у процесі опрацювання, оскільки організація та упорядкування матеріалу, виокремлення його суті сприяють запам'ятовуванню.
Мимовільне запам'ятовування здійснюється без спеціально поставленої мети запам'ятати. На нього впливають яскравість, емоційна забарвленість об'єкта. Це така форма запам'ятовування, яка є продуктом певної діяльності (пізнавальної, рухової та ін.), але здійснюється автоматично, без мнемонічної мети. Мимовільному запам'ятовуванню сприяє наявність інтересу. Усе цікаве запам'ятовується легше і довше утримується у свідомості.
Довільне запам'ятовування відрізняється ступенем вольового зусилля, наявністю завдання та мотиву. Воно має цілеспрямований характер; у ньому використовуються спеціальні засоби та прийоми запам'ятовування. Залежно від міри розуміння матеріалу, що треба запам'ятати, довільне запам'ятовування може бути механічним і смисловим.
Механічне — це запам'ятовування, яке здійснюється без розуміння сутності інформації. Воно призводить до її формального засвоєння (зубріння).
Смислове (логічне) спирається на розуміння матеріалу у процесі опрацювання, оскільки організація та упорядкування матеріалу, виокремлення його суті сприяють запам'ятовуванню.
Мнемонічні закони
Закон осмислення: чим глибше ми осмислюємо, розуміємо те, що запам'ятовується, тим краще воно зберігається у пам'яті. При цьому дуже важливо знати прийоми змістового опрацювання інформації: визначення логіки матеріалу, поділ його на окремі частини, виокремлення головного і другорядного тощо.
Закон інтересу: цікаве легко запам'ятовується, оскільки для цього ми не докладаємо певних зусиль.
Закон установки: а) установка на запам'ятовування за часом: запам'ятовування стає продуктивнішим, якщо людина ставить за мету запам'ятати матеріал на тривалий час; б) установка на сприйняття матеріалу за змістом: у матеріалі ми насамперед сприймаємо те, що сподіваємось у ньому знайти.
Закон підсилення першого враження: чим яскравіше перше враження від того, що слід запам'ятати, тим міцнішим буде запам'ятовування. Перше враження можна підсилити раціонально й емоційно. При раціональному підсиленні слід спрямовувати інформацію за кількома каналами: записати, намалювати, проговорити, проспівати, обговорити інформацію, особливо з тими, хто має щодо неї інше бачення. При емоційному підсиленні слід викликати максимум емоцій, пов'язаних з інформацією, що запам'ятовується.
Закон контексту: інформація краще запам'ятовується та відтворюється, якщо співвіднести її з іншими одночасними враженнями. Контекст, в якому відбувається якась подія (міститься інформація) інколи краще запам'ятовується, ніж сама подія, а оскільки схожа інформація зберігається у пам'яті поряд, то асоціації, які виникають у контексті, допоможуть згадати необхідне.
Закон обсягу знань: чим більше знань з певної теми має людина, тим краще запам'ятовується нове.
Закон оптимальної довжини ряду, що запам'ятовується: чим більшу довжину має ряд інформації, що запам'ятовується, порівняно з обсягом короткотривалої пам'яті, тим гірше він запам'ятовується. Отже, для кращого запам'ятовування необхідно, щоб кількість стимулів, що постають перед особою (в інформації, яка поєднується), дорівнювала або ж не набагато перевищувала середній обсяг короткочасної пам'яті: 7 ± 2 (закон Міллера).
Закон гальмування: будь-яке подальше запам'ятовування гальмує попереднє. Виходячи з цього, не слід намагатися запам'ятати матеріал подібний, близький до того, який нещодавно завчався. Наприклад, не доцільно запам'ятовувати матеріал з фізики після математики, з літератури після історії. Для того, щоб будь-яка інформація краще запам'яталася, вона повинна "відстоятися".
Закон краю: краще запам'ятовується те, що стоїть (написане) на початку або наприкінці інформаційного ряду, гірше — те, що всередині ряду (пригадайте Штірліца: під час розмови запам'ятовується остання фраза).
Закон повторення: повторення сприяє кращому запам'ятовуванню. Г. Еббінгауз установив, що більша частина того, що запам'ятовується, "губиться" відразу після запам'ятовування, а з плином часу забувається значно менша кількість інформації. Для того, щоб краще і надовго щось запам'ятати, необхідно використовувати не менше п'яти повторень: перше повторення необхідно зробити зразу ж після запам'ятовування, друге — за 20—30 хвилин, третє — за 8—9 годин, четверте — за добу, п'яте — за 2—3 тижні.
Закон інтересу: цікаве легко запам'ятовується, оскільки для цього ми не докладаємо певних зусиль.
Закон установки: а) установка на запам'ятовування за часом: запам'ятовування стає продуктивнішим, якщо людина ставить за мету запам'ятати матеріал на тривалий час; б) установка на сприйняття матеріалу за змістом: у матеріалі ми насамперед сприймаємо те, що сподіваємось у ньому знайти.
Закон підсилення першого враження: чим яскравіше перше враження від того, що слід запам'ятати, тим міцнішим буде запам'ятовування. Перше враження можна підсилити раціонально й емоційно. При раціональному підсиленні слід спрямовувати інформацію за кількома каналами: записати, намалювати, проговорити, проспівати, обговорити інформацію, особливо з тими, хто має щодо неї інше бачення. При емоційному підсиленні слід викликати максимум емоцій, пов'язаних з інформацією, що запам'ятовується.
Закон контексту: інформація краще запам'ятовується та відтворюється, якщо співвіднести її з іншими одночасними враженнями. Контекст, в якому відбувається якась подія (міститься інформація) інколи краще запам'ятовується, ніж сама подія, а оскільки схожа інформація зберігається у пам'яті поряд, то асоціації, які виникають у контексті, допоможуть згадати необхідне.
Закон обсягу знань: чим більше знань з певної теми має людина, тим краще запам'ятовується нове.
Закон оптимальної довжини ряду, що запам'ятовується: чим більшу довжину має ряд інформації, що запам'ятовується, порівняно з обсягом короткотривалої пам'яті, тим гірше він запам'ятовується. Отже, для кращого запам'ятовування необхідно, щоб кількість стимулів, що постають перед особою (в інформації, яка поєднується), дорівнювала або ж не набагато перевищувала середній обсяг короткочасної пам'яті: 7 ± 2 (закон Міллера).
Закон гальмування: будь-яке подальше запам'ятовування гальмує попереднє. Виходячи з цього, не слід намагатися запам'ятати матеріал подібний, близький до того, який нещодавно завчався. Наприклад, не доцільно запам'ятовувати матеріал з фізики після математики, з літератури після історії. Для того, щоб будь-яка інформація краще запам'яталася, вона повинна "відстоятися".
Закон краю: краще запам'ятовується те, що стоїть (написане) на початку або наприкінці інформаційного ряду, гірше — те, що всередині ряду (пригадайте Штірліца: під час розмови запам'ятовується остання фраза).
Закон повторення: повторення сприяє кращому запам'ятовуванню. Г. Еббінгауз установив, що більша частина того, що запам'ятовується, "губиться" відразу після запам'ятовування, а з плином часу забувається значно менша кількість інформації. Для того, щоб краще і надовго щось запам'ятати, необхідно використовувати не менше п'яти повторень: перше повторення необхідно зробити зразу ж після запам'ятовування, друге — за 20—30 хвилин, третє — за 8—9 годин, четверте — за добу, п'яте — за 2—3 тижні.
Полегшити процес запам'ятовування шкільного матеріалу можна також за допомогою різних психологічних і педагогічних прийомів.
Мнемонічні методи
Метод асоціативного запам'ятовування — матеріал, що запам'ятовується, можна асоціювати з подіями, які добре зберігаються у пам'яті. Чим більша кількість різноманітних асоціацій використовується, тим міцніше вони закріплюються у пам'яті. Ірраціональні, нелогічні асоціації також сприяють кращому запам'ятовуванню. Розрізняють три види асоціацій: за суміжністю, за схожістю, за контрастом.Асоціація за суміжністю утворюється, наприклад, при заучуванні іноземних слів, при запам'ятовуванні розташування предметів, послідовності прийомів та дій. Асоціація за схожістю має місце при порівнянні, наприклад, різних типів літаків, будівель тощо. Асоціація за контрастом — при протиставленні малого великому, білого — чорному, чистого — брудному тощо.
Метод ключових слів — це мнемонічний прийом, який полягає у тому, що перелік слів, вивчених заздалегідь, або певні рими слугують як своєрідні "гачки для виуджування" інформації, яку необхідно запам'ятати. Наприклад, ключові слова можуть бути подані у вигляді коротенького вірша, який легко заучується:
Один — це млин, Шість — це кість,
Два — це дрова, Сім — борода,
Три — це бугрі, Вісім — весна,
Чотири — це гирі, Дев'ять — це морква, а
П'ять — це рать. Десять — гілля.
Тепер наведемо перелік слів, які треба запам'ятати. Для цього необхідно пов'язати їх зі словами поданого вище вірша. Наприклад, перше слово — хліб. Уявіть собі хліб, який спекли з борошна, змеленого на млині, оскільки млин згадується у першому рядку вірша. Тепер прочитайте не поспішаючи всі слова, подані нижче, так, щоб у вас було достатньо часу для створення образу:
1. Хліб 6. Собака
2. Дим 7. Анекдот
3. Річка 8. Листя
4. Стіл 9. Місто
5. Картина 10. Дерево
Тепер закрийте ці слова і згадайте, яке слово стоїть під номером вісім. Під яким номером слово "стіл"?
Метод місць ґрунтується на зорових асоціаціях, які становлять певну послідовність предметів або місць. Треба чітко уявляти предмет, який слід запам'ятати, і об'єднати його образ із образом місця, яке легко "добувається" з пам'яті. Насамперед необхідно обрати постійний "маршрут", наприклад, шлях до місця роботи, розташування предметів (стіл, стілець, шафа та ін.) у кімнаті тощо. Далі за обраним маршрутом розмістити предмети, які необхідно запам'ятати, і зафіксувати у пам'яті їх зорові образи. Таким чином досягається запам'ятовування необхідної інформації у певній послідовності.
Метод зв'язків — усі опорні слова тексту об'єднуються в єдину цілісну структуру, єдине оповідання.
Метод перших букв — мнемонічний прийом, відповідно до якого з перших букв слів, які потрібно запам'ятати, утворюють якесь слово.
Поради про правопис
Використовуйте вірші для запам'ятовування правил орфографії. Наприклад, «Совісному й чесному буква «Т» не потрібна! За шістнадцятим форпостним буква «Т» – до неба!».
Омоніми: щоб дитина могла розрізняти слова-омоніми, нагадайте їй, наприклад, що є коса піщана, коса дівоча, коса, якою косять траву. Або ось такі вірші, побудовані на омоформах "діти" (іменник) - "діти" (дієслово) тощо:
Думи мої, думи мої,
Квіти, мої діти.
Виростав вас, доглядав вас.
Де ж мені вас діти?
(Т.Шевченко)
Жук пішов у сад за дачу
І розв’язує задачу.
А комар години цілі
Лиш тиняється без цілі.
То з нудьги, без всяких діл,
Полетів з гори у діл,
Повернув за тин до льоху,
Розбудив за сажем Льоху,
У смолі липкій зав’яз,
Зачепив крилом за в’яз,
З бузини упав, незграба,
І радіє, що не з граба.
(В. Плахотников)
Вгадайте, про яке словечко мова:
Простий числівник це і водночас
Це – наказовий спосіб дієслова.
То яке ж це слово? (Три.)
Для цього також можна використовувати загадки у віршах:
Звичайна, друзі, загадка для вас;
Вгадайте, про яке словечко мова:
Простий числівник це і водночас
Це – наказовий спосіб дієслова.
То яке ж це слово? (Три.)
Запам'ятовування слів складного правопису: щоб дитина правильно запам'ятала написання слова, придумайте акронім для запам'ятовування кожної букви. Наприклад, «Сидять Катя, Рома, Андрій, Юра – для слова «скраю». Так можна й запам’ятовувати різні правила правопису. Наприклад, - «Мавпа Буф» - для запам'ятовування приголосних, після яких пишеться апостроф.
У статті сайту "Розвиток дитини" ви також знайдете поради щодо математики, природознавства: http://childdevelop.com.ua/articles/e
Для того, щоб полегшити процес вивчення матеріалу, необхідно також розвивати вміння дитини зосереджуватися. Про методи розвитку концентрації ідеться в іншій статті: http://childdevelop.com.ua/articles/develop/1135/
І ще: якщо хочете щось пам'ятати зранку (і потім 
), треба вивчити і заснути, бо саме під час сну інформація переміщається в довгострокову пам'ять. Успіхів вам на нелегкому, але такому цікавому шляху навчання!
), треба вивчити і заснути, бо саме під час сну інформація переміщається в довгострокову пам'ять. Успіхів вам на нелегкому, але такому цікавому шляху навчання! 
Немає коментарів:
Дописати коментар