Місяцелік: Березень

Цікавинки про народні свята цього тижня

Христопоклонiння Олександра, який був Папою Римським (29 березня). Пекли хрести i клали у насiння до сiвби.

Теплого Олекси (30 березня). День пам'яті Преподобного Олексія- Чоловіка Божого. Цей день вважавсь уже весняним: скресала крига, починалися веснянi повенi, хоч земля, як твердили, має розмерзнутися пiсля першого грому. Проте в цей день нiхто не працював, а всi спростерiгали за погодою. Щоправда, пасiчники мали виставити бджоли для обльоту. Тому й казали:

На Теплого Олексу дiставай вулики.

На Олекси риба-щука хвостом лiд розбиває.

На Олекси кидай сани, готуй воза.

На Олексiя з гiр – вода, зi ставу риба.

На Теплого Олексiя ожила й повiя.

На дев’яту недiлю граки прилiтають, а на дванадцяту – вдова вийде з плугом у поле.

Кирила (31 березня). У цю пору нерiдко псується дорога i бувають заморозки. ”Кирила, - казали, - Явдоха обдурила – запросила в гостi, а сама грiє костi”.

Минув Олексiй, Кирило каже: “Ще не сiй!”

Буває на Кирила святого ще морозу много.

КВIТЕНЬ (сiногон, цвiтень, водолiй, пустун, парник, жзюрканець, струмовик, красовик, краснець, дзюркальчик, лукавець, дубень, ямчан,  чтерник, мал-травень, трав’яний, запалисніги, заграйовражки) 

Квітень з водою – травень з травою.

Перший квітневий  дощ воза золота вартує.

Сині хмари в квітні – до тепла й дощу.

Удень жарко, ніччю прохолодно – до гарної погоди.

У кінці березня – на початку квітня прилітають шпаки.

У квітні заготовлювали  соковицю – солодкий березовий сік, тому в Древній Русі квітень називався “березозол”.

З берези тече багато соку - до дощового літа.

Квітень сичить та дує, бабам тепло обіцяє, а мужик дивиться – що-то буде?

Якщо весною овражки заграють i знову змерзнуть, то буде перешкода на врожай.

По вазі першого курячого яйця весною укладають прогноз про врожаї.

 

Дарини. Хрисанфа, Хризанта (1 квiтня). Якщо в цю пору тепла погода, то вона сприяє дорiдним врожаям. Уже мають зiйти останнi снiги, задзвенiти струмки, а тому селяни спостерiгають: якщо вода стiкає шумливо – повиннi бути густi трави, а тихо – кволi. Народна приказка мовить: “Як Хризант погiдний, то буде рiк дорiдний”.

Єфросина (2 квiтня). Прадавнє свято (за іншими джерелами, стрибожий день припадав на 5 квітня), молилися Стрибогу – покровителю вітру, повітряних течій, погоди. Пiзнiше вiн одержав назву Позвiзди, або Посвистача, тобто того, хто дає добру погоду на врожай тощо. Особливо важливим був посвистач для вiйська.

Свято Качальника (3 квiтня). Якщо цей день припадає на суботу, то її називають Лазаревою суботою. Цього дня качалися по полю i благали гарної пашнi.

(За матеріалами книги В.Скуратівського

"Місяцелік. Український народний календар")