Сьогодні День народження геніальної Ліни Костенко!
Говорити про творчість Ліни Василівни можна багато: пророча громадянська поезія та проза, глибина її філософської лірики, делікатність і ніжність інтимної, сила духу її героїв, авторська безкомпромісність у розв'язанні сучасних етичних проблем - усе вражає, зацікавлює, змушує думати й обирати, на якому ти боці, хто ти, зрештою. Однак читаючи твори улюбленої поетеси часто ловлю себе на думці, що мені бракує слів, аби висловити те, що відбувається в душі, - настільки природньо кожне її Слово переплітається з моїми думками, враженнями, почуттями, стає органічною частиною мого світу. Сподіваюся, ви відчуваєте щось подібне, тож давайте просто поринемо в світ її поезії (а може, крізь призму її Слова - у глибинні прошарки власної душі?).
"Доля"
"І все на світі треба пережити..."
"Моя любове..."
"Крила"
"Шукайте цензора в собі"
"Як пощастило дівчині в сімнадцять..."
"Послухаю цей дощ"
"Ісус Христос розп’ятий був не раз"
"Мадонна перехресть"
"Буває, часом сліпну від краси..."
А наостанок - живе спілкування з письменницею: творча зустріч з Л.Костенко в Харкові (І.Малкович презентує «Записки українського самашедшого»).
Немає коментарів:
Дописати коментар