Краєзнавство: Історія Донеччини

Короткий нарис

 з історії заселення Донецького краю

Частина 12

Садиба багатого колоніста (малюнок ХІХ ст.)

На початку ХІХ ст. з’ясувалося, що греки не змогли освоїти всі виділені їм землі, тому царський уряд на дуже вигідних умовах запросив переселитися сюди вихідців із Німеччини, переважно меннонітів (послідовників голландського проповідника С.Менно). У 1823 р. біля Маріуполя було вже 17 німецьких колоній, центром яких став Остгайм (нині - Тельманове). Німцям-колоністам надавалися певні пільги. Вони на 30 років звільнялися від будь-яких податків, мали право відкривати промисли з припискою до них кріпосних селян. Кожний колоніст одержував на двір 60-65 десятин, як правило, найкращої землі.

Була здійснена також спроба заселити Приазов’я євреями (царський уряд вирішив таким чином «розвантажити» Білорусь): протягом 1823 – 1825 рр. створено 3 колонії – Зеленопілля, Хлібодарівська, Іванопілля, де поселили 2000 осіб. Однак закріпити євреїв на землі не вдалося. У 20-х рр. у Маріуполі з’явилися італійці, частково італізовані слов’яни, з австрійських провінцій Адріатичного узбережжя.

Герб Й.Гладкого

У травні 1831 року в Приазов’я був переведений Дунайський полк, створений 1828 року із задунайських козаків (на чолі з Йосипом Гладким), що під час російсько-турецької війни перейшли на бік Росії. Із них на Бердянському пустищі було створено Азовське козацьке військо, до складу якого також увійшли мешканці селищ Петровський посад, Новопокровське та Новоспаське, створених вихідцями з Чернігівської губернії. Козаки заснували станиці Нікольську та Покровську, кілька хуторів. Але вже 1865 року Азовське козацтво було скасоване. Частина козаків переселилися на Кубань, де заснували 4 станиці, ті, що залишилися, стали цивільними громадянами.

У 1838 – 1845 рр. на колишніх землях Запорозької Січі, південніше р.Вовча, вихідці з Полтавської, Чернігівської та Харківської губерній заснували села Мар’їнка, Олександрівка, Павлівка, Костянтинівка, Катеринівка, Єлизаветівка – усього 38 поселень з населенням 21000 чоловіків. 1849 року на узбережжі Азовського моря донські козаки заснували Новоніколаївську станицю (нині – м.Новоазовськ), що пізніше стала центром Міуського округу. Усе це свідчить про те, що в ХІХ ст. продовжувалося як стихійне, так і цілеспрямоване заселення Донецьких степів.