Місяцелік: Червень

Цікавинки про народні свята цього тижня

     

 Єфросинії (30 травня). На честь дружини Дмитра Донського. Євдокія (так звали її в миру) була дочкою Нижньогородсько-Суздальського князя. Шлюб із 16-річним Дмитром був викликаний політичними розрахунками. Невдовзі Нижньогородське князівство увійшло до складу територіальної системи, на чолі якої стояла Москва. Після смерті чоловіка Євдокія прийняла чернецтво з іменем Єфросинії. Вона заснувала в Москві жіночий Вознесенський монастир. Померла в 1407 р.

      Теодора, Федота (31 травня). День пам'яті мученика Феодота Анкірського, страченого в 303 р. Його називають Вівсяником, оскільки цієї пори починали сіяти овес. Предки наші примічали, що коли на Федота верхівка дуба ніби в хутряній опушці, то слід чекати доброго врожаю вівса.

На дубi листя з’явилося – на врожайне лiто.

ЧЕРВЕНЬ (скопидом, пресень, пресник, гедзень, кедзень,

червинний мiсяць, гнилець, iюнь,хлiборост)

Червень – кінець пролiття, початок лiта.

Травень робить хліби, а червень – сіно.

Червень – порожні засіки.

Проводить червень на роботу, відіб'є від пісень охоту.

Пекучий червень – на риболовлю плюнь.

Якщо в червні ночі будуть теплі, тоді напевно можна очікувати достатку плодів.

Пiд час   сходу сонця стоїть духота – до негоди.

Туман ранком стелиться по воді – буде сонячна погода.

Сильні роси – до родючості, а часті тумани обіцяють врожай грибів.

Вода чиста як ніколи – до дощу.

Ранком трава пахне сильніше звичайного – до дощу.

Гарно пахне жимолостю – до дощу.

З ранку мокриця розпустилася й залишилася розкритою весь день – до гарної погоди.

Череда до вечора розревілася – буде дощово.

Якщо бджоли роєм гудуть на квітучій горобині – завтра буде ясний день.

Горобці веселі, рухливі, забіякуваті – до гарної погоди.

Якщо навколо мурашника багато мурах – до гарної погоди.

       Івана Довгого (1 червня). Назва дня пов'язана з іменем єпископа Іоанна Готського (VII ст.). Він керував готською (готи — племена східних германців, які оселилися в Криму в III ст.) єпархією, що знаходилася на південному березі Криму, поблизу сучасної Ялти; помер біля 700 р. 

        У народі Іванів день прозвали Довгим за те, що в цьому місяці найдовші дні. За повір'ям, якщо цього дня посіяти огірки, то вони виростуть довгими.

Якщо першi днi червня йде дощ, то весь мiсяць очiкується сухий.

    Фалалія, Талагея (2 червня). Від імені християнського мученика Алалія, який, за легендами, був відданий на поживу ведмедиці та левам, але хижаки залишили його живим. Помер він близько 284 р. Вважається, що день його пам'яті — найкраща пора для сівби огірків (для тих, звичайно, хто ще не встиг це зробити раніше). “На Талагiя велика надiя”, - казали люди i за погодою прогнозували врожай овочевих культур.

Костянтина та    Олени (3 червня). День пам'яті святих рівноапостольних царів Костянтина та його матері Олени. Коли цариці Олені було 80 років, після Нікейського Собору вона поїхала до святої землі, бажаючи відвідати місця страждань, терпінь і смерті Спасителя Ісуса. У Єрусалимі вона побудувала церкву св. Гробу Господнього (так звану церкву «Анастазія» - «Воскресіння», а також церкви на Єлеоні й у Віфлеємі. Із перебуванням св. Олени на Сході пов'язують віднайдення святого хреста, на якому розіп'яли Христа. Серед трьох знайдених хрестів треба було визначити той, на якому був розіп'ятий Ісус, тоді свята Олена наказала покласти по черзі на кожен хрест мерця, на одному з них мертвий воскрес. Відшукавши Животворящий Хрест Господній, цариця спонукала людей вклонитися йому. Цю подію Церква відзначає святом Воздвиження Господнього Хреста. Коли свята Олена повернулася до Царгороду, син Костянтин хотів побудувати на її честь місто Геленопіль, але вона просила назвати місто на честь св. мученика Лукіяна. Померла свята Олена на руках сина близько 328 р., у глибокій старості та святості.

ВОЛОДИМИРСЬКОЇ ІКОНИ БОЖОЇ МАТЕРІ. Вона належить до найбільш шанованих. За легендою, ікона була намальована євангелістом Лукою на дошці стола, за яким трапезував Ісус Христос зі своєю Матір'ю та праведним Йосифом. На початку XII ст. ікона потрапила до Києва, звідки її викрав син князя Юрія Довгорукого Андрій Боголюбський. . За допомогою цієї ікони він намагався завоювати Київ. Коли його задум провалився, він перевіз ікону до Володимира-на-Клязьмі, де збудував для неї храм Успіння Пресвятої Богородиці. Саму ікону князь прикрасив золотом, сріблом і коштовним камінням. З того часу ікона стала іменуватися Володимирською чудотворною. Нині вона зберігається у Третьяковській галереї. В Україні про ганебні подвиги цього князя під час захоплення Києва у березні 1171 року (князь розпочав вторгнення в Київську землю з початком великоднього посту, що являється ознакою гріховності князівського задуму) склали всім відому поетичну літопис-казку „Пісні птиці Гамаюн”.

Висаджували пiзнi  овочi, починали сiяти льон, бо вважали, що пiсля цього дня вже не буде приморозкiв.

Пiсля Олени царствує зелений (буйнотрав’я).

Люди уважно спостерiгали, яким буде день – сонячним чи дощовим, - то так пiде й на осiнь.

       Василиска. Солов’їний день (4 червня). Цього дня вшановують мученика Василіска, який постраждав за віру 308 року. За церковним календарем, це також день пам'яті Другого вселенського собору, який відбувся у 381 р. в Костянтинополі. На ньому було вироблено формулу поєднання трьох християнських засад - Бога як Отця, Сина і Святого Духа, та був канонізований «символ віри» — коротке зведення основних догматів віровчення.

  Вiд Василиска до солов’їв близько. На Василиска пiдслуховують солов’їв для ловлi. У цей день не орали i не сiяли – очiкували, щоб поля не засмiтилися, васильки не вродилися. Ця квiтка має ще декiлька назв: волошка, блават.

       Iснує прикмета: якщо 4 червня, на Василиска, сильнi роси, то це до гарного врожаю, а частi тумани обiцяють врожай грибiв.

Леонтія-конопляника (5 червня). За іменем єпископа Ростовського (XI ст.), який був родом із Києва. За молодих років Леонтій постригся в ченці Києво-Печерського монастиря і був першим із його монахів, який став єпископом. У Ростовській землі проповідував християнство. Близько 1076 р. його вбили язичники. 

            У господарському побуті день його пам'яті вважався зручним для сіяння конопель.

(За матеріалами книги В.Скуратівського

"Місяцелік. Український народний календар")