Мовні цікавинки: Прислів'я про мову

ХТО МОВИ СВОЄЇ ЦУРАЄТЬСЯ – ХАЙ САМ СЕБЕ СТИДАЄТЬСЯ 

24 травня – День слов’янської писемності і культури, а 25 травня - День філолога. В основі філології - любов до слова, мови. 

«Коня керують уздами, а чоловіка — словами», «Краще переконувати словами, як кулаками», - так каже українське прислів’я про всепереможну сутність слова.

Загалом в українських прислів’ях та приказках сказано багато на теми мови та слова. Ось деякі з них:

• Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.
• Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові.
• Рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш.
• Будь господарем своєму слову.
• Мовивши слово, треба бути йому паном.
• Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.
• Від красних слів язик не відсохне.
• Від солодких слів кислиці не посолодшають.
• Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.
• Від теплого слова і лід розмерзається.
• Впік мене тим словом, не треба й вогню.
• Гостре словечко коле сердечко.
• Де мало слів, там більше правди.
• Діла говорять голосніше, як слова.
• Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.
• Добре слово краще, ніж готові гроші.
• Добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш.
• За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.
• З пісні слова не викидають і свого не вставляють.
• І від солодких слів буває гірко.
• Кого не б'є слово, тому й палиця не поможе.
• Коня керують уздами, а чоловіка — словами.
• Красне слово — золотий ключ.
• Краще переконувати словами, як кулаками.
• М'які слова і камінь крушать.
• На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся.
• Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить.
• Не кидай слова на вітер.
• Не так то він діє, як тим словом сіє.
• Шабля ранить тіло, а слово — душу.
• Слово — не полова, язик — не помело.
• Слова пристають, як горох до стінки.
• Слово вилетить горобцем, а вернеться волом.
• Слово — вітер, письмо — грунт.
• Слово до ради, а руки — до звади.
• Слово до слова — зложиться мова.
• Слово може врятувати людину, слово може і вбити.
• Слово старше, ніж гроші.
• Удар забувається, а слово пам'ятається.
• Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує.
• Чиєсь одне слово губить діло.
• Щире слово, добре діло душу й серце обігріло.
• Як овечка: не мовить ні словечка.
• Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить.
• Та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть.
• Перше погадай, потім повідай.
• Що кому треба, той про те й теребить.
• Байка байкою, а борщ стигне.
• Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб менше говорив.
• Не те гріх, що в рот, а те, що з рота.
• Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить.
• Дурний язик попереду розуму біжить.
• Дурний язик — голові не приятель.
Джерело: спільнота "СловОпис"