Мовні цікавинки

КАВА

У п'ятницю особливо хочеться помріяти про спокійні вихідні, які в багатьох зазвичай асоціюються з домашнім затишком та запашною кавою, що робить ці дні особливо приємними. Духмяний гарячий напій зі смажених кавових зерен допомагає прокинутись, збадьоритись, підсумувати тиждень, що минув, виокремити головне.

А звідки ж походить це слово? Українське «кава» прийшло до нас із турецької мови, а до турецької це слово потрапило з арабської, і з походженням його немає остаточної ясності. Деякі дослідники пов'язують його з назвою провінції Каффа в Ефіопії - батьківщиною кави, бо її мешканці ще в І столітті знали про властивості ягід кавового дерева надавати сил і бадьорості. Щоправда, у той час кавові боби не заварювали, а споживали загорнутими у тваринний жир. Такі енергетичні «палички» були чи не єдиним джерелом харчування під час довгих та виснажливих походів у пустелі.

Близько І століття араби через Ємен привезли кавове дерево й почали його вирощувати на своїх землях. Саме араби почали заварювати кавові зерна в окропі й пити цей напій (за іншими версіями, це почали робити турки). З арабських країн і прийшло до нас слово кава, арабською qahwa, буквально «те, що позбавляє сну» (за іншою версією, арабською це слово означає «напій, що надає сил», і з цим важко сперечатися!). 

Споживання кави швидко поширилось серед арабів. Проте певний час воно було забороне: у Мецці в 1511, Каїрі в 1532, але через величезну популярність напою, заборона була анульована. Близько 1450 р. кава з'явилася у Туреччині, де у Стамбулі відкрилися перші кав'ярні (різні джерела надають різні дати між 1450 та 1560 роками).

Мало також хто знає, що популярним цей запашний напій став у Європі саме завдяки козакам. Козаки, запозичивши вживання кави у турків, дуже її полюбляли.

Так, наприклад, бувалий запорожець-характерник Семен Палій (а так його називав сам гетьман Іван Мазепа) говорив своїм козакам: «…вживаючи каву, українському воїнству буде легше зрозуміти турецькі думки, маневри і військові помисли…». Щоправда, козаки Семена Палія придумали свій унікальний рецепт вживання кави: з молоком та медом. 

Портрет Ю.Кульчицького
(хроніка Готфріда Уліха)

Випадок, який трапився у 1683 році під Віднем, став уже відомим історичним фактом: кмітливий шляхтич Юрій-Франц Кульчицький (1640 - 1694) попросив собі у винагороду кілька сотень мішків нікому ще не потрібної в Європі кави в зернах, що залишилась в таборі розгромленої турецької армії. А було це так.
Під час облоги турками Відня у 1683 він, перевдягнувшись у турецький одяг, проніс листа про допомогу місту, за що був щиро нагороджений віденцями, у тому числі 300 мішками кави, що їх європейці вважали непотрібом - кормом для верблюдів, з турецького обозу. Перебуваючи в Туреччині, Юрій ознайомився з технологією приготування напою, яку вміло пристосував до смаків європейців — почав додавати до кави цукор. 

Кав'ярня Кульчицького "Під синьою пляшкою"

А далі цей підприємливий козак відкрив 13 серпня 1684 року першу кав`ярню в Європі, де продавав порцію кави по крейцеру за філіжанку.  І – пішло-поїхало: завдяки старанням козака Юрія Кульчицького кава стала одним із наймодніших напоїв численних закладів харчування Відня, Будапешта, Праги, Мюнхена, Амстердама, Лондона та інших великих тогочасних європейських міст.

Тож наші прадіди почали вживати каву років на 100 - 150 раніше, ніж європейці.