Місяцелік

Цікавинки про народні свята цього тижня

Священномученика Єрофея, єпископа Афiнського (17 жовтня). Свято Єрофея, або Єрофеїв день, за  народними прикметами, вiдзначається посиленням холодiв. У цей день не радили ходити до лiсу: лiсовики бiсяться – ламають дерева, заганяють звiрiв у нори, на галявинах виривають землю на сiм п’ядей, а самi провалюються пiд землю. Тому цього дня в лiсах виють вiтри.

Після Єрофея і зима шубу одягає.
Після Єрофея холод і буря лісовика примушує крізь землю провалюватися.

Також у цей день готують весiльну  корогву або напередоднi весiлля, або в недiлю. Вона нагадувала прапор з двох хусток. Древко зверху прикрашалось квiтками i стрiчками.

У “корогодi” – ритуальному круговому триразовому обходi обори – брали участь старости, один ішов попереду з гiльцем, другий – з короваєм, дружба (брат молодої) вiв молоду за хустку до хати, за ними йшла дружка i найближчi родичi молодої – лише чоловiки. Такий же “корогiд”, у якому були також чоловiки i свiтилка, вiдбувався й у молодого. Учасникiв “корогоду” мусило бути обов’язкого непарне число.

Ритуальний обряд супроводжувався грою музик, що стояли в центрi “корогоду”, пiснями свах. Мати кропила “корогод” свяченою водою, родички обсипали його вiвсом та сушеницями. (За Н.Здоровегою).

Мучениці Харитини, Пилипа, святителів Петра, Олексiя, Йони Київських (18 жовтня). Від цього дня починали прясти i ткати холщове полотно.

Харитини — перші полотнини.

У народi казали: “У Пилипiвки день до обiду”.

Хоми (апостола Фоми) (19 жовтня). До цiєї пори пiдраховували, скiльки заготували хлiбних та iнших запасiв. “Фома (Хома) – велика корма (сума)” – так називали заможного хазяїна.

Якщо весiлля припадало на цей день, то батьки молодого (зокрема на Волинi) благовловляли сина i сватiв “близнятами” – випеченими разом двома буханцями хлiба, на Гуцульщинi йшли сватати з двома маленькими хлiбчиками. (За Н.Здоровегою).

Сергiя Послушного (20 жовтня). Преподобний Сергiй Послушник обрав собi для жительства порослий лiсом високий берег рiки Нурми. Незабаром навколо нього зiбралося бiля сорока чоловiкiв, якi хотiли присвятити себе служiнню Богу. Тодi й виник монастир, який проiснував до 1764 року.

Від цього дня вже чекали справжнього холоду.

Якщо земля вкривається снiжком, то за мiсяць буде справжня зима.

Сергій — відбіли отаву, покрий інеєм дубраву.

Цього дня сікти капусту — то довго буде смачною і довго зберігатиметься.

Пелагія в оточенні залицяльників і св. Нонн, 

що молиться про її спасіння. ХІV ст.

Richard de Montbaston

Трифона i Пелагеї (21 жовтня). Красуня Пелагея була покровителькою танцiвниць, проводила життя в розвагах, однак завдяки молитві святого Нонна покаялася і прийняла постриг.

У народi про цей день казали: “Трифон шубу чинить, Пелагея рукавички шиє баранячi”.

Трифон шубу чинить, Пелагія рукавиці шиє.

Після Трифона-Пелагії все холодніє.

Якова (22 жовтня). Зима стає на ноги. Можна сподiватися й на снiжну крупу.

Яків — брат Божий, пошле град або крупу.

Пiсля Якова осiнь уже заплакала.

Пiсля Якова тепла нiякого.

Євлампiя (23 жовтня).

Куди рiжки мiсяця покажуть, звiдти чекай вiтрiв; якщо на пiвнiч – скоро настане зима, снiг ляже на суху землю; якщо на пiвдень – скорої зими не чекай, буде дощити аж до самої Казанської (4 листопада), осiнь снiгом не вмиється, в бiле полотно не одягнеться (у білий жупан не причепуриться).

(За матеріалами книги В.Скуратівського

"Місяцелік. Український народний календар" )