Частина 6
У 80 – 90-х рр. ХІХ ст. Юзівка вже охоплювала територію Ленінського району та частину Ворошиловського. Тоді в Юзівці було 200 торгівельних і промислових підприємств з оборотом у 25 мільйонів рублів, 2 банки, 4 аптеки, 5 типографій, кілька клубів, самодіяльний музично-драматичний гурток, бібліотека.
Жіноча гімназія С.К.Ромм |
У кінці ХІХ ст. існували школи різних типів: зокрема, з 1876 р. працювало Початкове народне училище Новоросійського товариства; з 1896 р. функціонувала однокласна церковно-приходська школа Свято-Преображенського братства (1914 року вона отримала нову будівлю на 9-й лінії (вул.Челюскінців), з 1917 р. це Перше міське двокласне училище; у тридцяті роки в будівлі розташовувалися навчальні аудиторії Донецького індустріального інституту ім. М.С.Хрущова, потім – вечірня школа № 1); приватна жіноча гімназія С.К.Ромм-Гаргер (знаходилася на Садовому проспекті навпроти сучасного Палацу творчості школярів) і приватна жіноча прогімназія М.М.Левицької (розташовувалася на початку 8-ї лінії (вул.Горького),
Жіноча прогімназія М.М.Левицької та Міське училище |
Братська школа (сучасний вигляд) |
поруч з якою згодом побудували Міське чотирикласне училище (будівля училища збереглася й досі, відреставрована, на фронтоні навіть видно, що збудовано воно 1908 року, будівля прогімназії збереглася частково).
Був закладений парк «Городской сад» (нині це невеликий сквер за зупинкою «Золоте кільце», яку й досі називають «Горсад»), у центрі якого розташовувався фонтан (вода подавалася водогоном від водокачки біля загати Першого ставка), навколо – алея, у саду знаходився літній павільйон, де розміщався ресторан, а в 20-ті рр. казино й лото, поруч була літня естрада. Спочатку сад мав кам’яну огорожу, але 1932 року її замінили на чавунну (подейкують, ніби майстри їздили до Санкт-Петербурга, щоб перемалювати візерунки для неї зі знаменитої литої решітки Літнього саду); у 70-ті рр. її замінили кам’яним парапетом.
Огорожа "Горсаду". 1962 р. |
Активно створювалися різноманітні маленькі виробництва, які згодом переросли у великі підприємства. Наприклад, артіль «Голка» 1920 року стала великою майстернею, яка за радянських часів оформилася у швацьку фабрику ім. В.Володарського об’єднання «Донбас», що й досі знаходиться в старій частині міста, неподалік від металургійного заводу.
Немає коментарів:
Дописати коментар