Щедрiвки (рiдше – шедрухи, щедрiвницi) – величальнi пiснi
новорiчної обрядовостi. Виконують їх на Українi переважно в Щедрий вечiр
напередоднi Нового року. Спiвали молодь та дiти пiд вiкнами або в хатах,
звертаючись у кожному випадку до конкретної особи, iм’я якої вставляли в традицiйний текст.
Щедрiвки
належать до найдавнiшого виду народної творчостi. Вони
виникли ще в дохристиянськi часи i первiсно виконували аграрно-магiчну функцiю (мали забезпечити гарний урожай наступного року, тому в прадавні часи виконувалися вони під час святкування новолітування ранньої весни),
яка пiзнiше перетворилася на величальну. Типова форма щедрiвок-восьмискладовий
вiрш (4 + 4) з приспiвом: “Щердий вечiр, добрий вечiр” або “Щедрий вечiр, святий вечiр”.
Основний
змiст – сповнене поетичної фантазiї й гiперболiзацiї звеличування позитивних
якостей, працьовитостi господаря, господинi, парубка чи дiвчини.
За словами В.Скуратівського, щедрiвки i колядки (у ХIХ – ХХ ст. в змiстi й функцiї мiж ними не було вже iстотної рiзницi) найширше вiдобразили атмосферу патрiархального родового суспiльного ладу.
Що в полi, полi, близько дорозi
Що в полi, полi, близько дорозi.
Ой там (Iм’я) орлами
оре.
Орлами оре, стрiлкою сiє,
Стрiлкою сiє, лучком волочить,
Лучком волочить та й Бога просить:
“Й уроди, Боже, жито густеє,
Жито густеє, колосистеє.
Поставили женцiв сiмсот молодцiв,
Нажнемо кiпок, як на
небi зiрок,
Поставим стiжок,
золотенький вершок”.
Ми ж тебе, (iм’я), да й не зневажаєм,
З святом Рожеством поздоровляєм.
(Записав Б.Чернявський у 1911 р. в с.Козлi на Чернiгiвщинi.)
Ой що ж то в
полi забовванiло?
Ой що ж то в полi забовванiло?
Ой дай, боже!
Ой що ж то в полi забовванiло?
Святий вечiр!
То ж Павлечко з войни iде,
З войни iде, коника
веде.
Вобiля коня – турська царя.
А за ним бiжить
турецький мужик.
“На тобi коня, верни
нам царя!”
“Коня не озьму, царя не верну.
Поведу царя в свою сторону,
Отую на хвалу, панам на славу”.
(Записав I.Манжура в с.Мурафа на Харкiвщинi.)
Що у пана
Василя хороша жена
Що у пана Василя хороша жена,
У її намиста – рублiв на триста.
Садила синки у три рядки,
Садила дочок в чотири
рядочки.
Синочки зросли – у класи пiшли,
Дочечки зросли – в швачечки пошли.
Синочки iдуть,
книжечки несуть.
Дочечки iдуть,
хусточки несуть.
Книжечки на стiл, батеньку
до нiг,
Хусточки на стiл, матюнцi до нiг.
(Записала Iгнатова в Острi на Чернігiвщинi в 1926 р.)
Щедрик, щердрик, щедрiвочка
Щедрик, щердрик, щедрiвочка.
Прилетiла ластiвочка.
Стала собi щебетати,
Господаря викликати:
“Вийди, вийди, господарю,
Подивися на кошару,
Там овечки покотились,
А якнички народились.
В тебе товар весь хороший
Будеш мати мiрку
грошей,
Хоч не грошi, то полова, -
В тебе жiнка чорноброва.”
Щедрик, щердрик, щедрiвочка,
Прилетiла ластiвочка.
І на останок кумедний мультик "Щедрик" (Олег Скрипка і Ле Гранд Оркестр)
Веселих свят!
Ця щедрівка має дивовижну історію. В обробці Миколи Леонтовича вона стала відомою всьому світу. Перша редакція твору писалася протягом 1901-1902 рр., друга - в 1906-1908 рр., третя - в 1914 р., а четверта - в 1916 р. П´ятий варіант пісні, який прославився на весь світ, був доопрацьований в 1919 році. Докладніше про це читайте: http://www.istpravda.com.ua/digest/2012/01/7/68051/
Таким є класичне виконання пісні:
"Щедрик" у роковій обробці:
А це теж наш "Щедрик":
Немає коментарів:
Дописати коментар