Цікаве народознавство: Новорічні ворожіння

Новорічні ворожіння

На особливу увагу заслуговують дiвочi ворожiння. У рiзних районах були свої форми. Ось найважливiшi з них.

Рахують у плоту палицi – тричi по дев’ять: яка остання, такий i буде чоловiк – товстий чи тонкий, стрункий або кривобокий; якщо ж кiлочок сучкуватий, то суджений буде з конозистим характером, без кори – бiдняк, з корою – багатий тощо. Крiм того, дiвки лiчили палицi попарно: якщо залишалося в кiнцi тину непарне число кiлля, себто одне, - замiж не вийде. Або ж, скiльки могли, охоплювали обома руками штакетини й рахували їх, приказуючи: “Вдiвець-молодець”, на якому словi зупинилася лiчилка, таким i буде суджений.

Помiченi (за ознаками хлопцiв) палички дiвчата несли до ополонки i кидали їх у воду. Уранцi спостерiгали: чию паличку вода знесла, та дiвка вийде замiж.  Дехто з дiвчат заготовляли три палички (з очерету, сiна та дерева) i опускали в ополонку – яка мiтка найближче крутилася, таким буде майбутнiй чоловiк: очеретина – бiдний, дерев’яна – тесля, а з сiна – багатий.

Виходили дiвки на вулицю – яка тварина перша їм зустрiнеться, таким на вдачу нареченим обдiлить доля: якщо пес, то лихим, а життя буде собачим, вiвця – тихим i смирним тощо. Або ж пекли балабухи, пускали до хати голодного собаку й дивилися, чий коржик той з'їсть першою - та дівчина першою вийде заміж цього року. 

Рахували дiвки полiна, принесенi в хату. Якщо парна кiлькiсть, то бути весiллю. Потiм, зажмуривши очi, брали навмання одне з них: якщо в корi та пряме i гладеньке – наречений буде багатий, гарний, добрий, а без кори – бiдний.

Витягувала кожна зi стрiхи соломину: якщо з колоском та ще й із зернинами – подружнє життя буде щасливим.

Перед ворітьми насипали по три купки зерна, а вранцi спостерiгали: якщо незаймане, то сiмейне життя складеться вдало, i навпаки.

Клали дiвчата пiд подушку гребiнця й, лягаючи спати, нашiптували: “Сужений-ряджений, розчеши менi голову!” Хто присниться, з тим випаде пошлюбуватися.

Перед сном клали в тарiлку з водою кiлька цурпалкiв з вiника, приказуючи: “Суджений-ряджений, перевези через мiсток”. Якщо вранцi галузка пристала до вiнця, то побереться дiвка з тим, хто приснився.

Жiнки виходили до хлiва й дивилися, куди головою лежить тiльна корова: якщо на схiд, то отелиться вранцi, на пiвдень – вдень, а на пiвнiч – уночi.

Так чи схоже ворожили й на Андрiя. Крiм ворожiння, люди помiчали прикмети:

Якщо пiд Новий рiк добрий снiг – сiй гречку.

Небо в зiрках – врожай на гриби в горах.

Падає м’який снiг – на врожай, а коли тепло, то лiто буде дощовим.

Сильний мороз i падає малий снiжок – на врожай хлiба, на здоров’я людей i тварин; коли ж тепло i без снiгу – на неврожай i хвороби.

Який перший день у Новому роцi, то й рiк буде такий.

Багато пухнастого iнею на деревах – до врожаю зернових i доброго медозбору.

Ожеледь на деревах – уродить садовина.

Зоряне небо – добре нестимуться кури.

Дивилися, куди тварина ляже головою: до сходу – на врожай, до заходу – на недорiд.

Кiлька цибулин посипали сiллю. Якщо вранцi сiль набухала вологою, то невдовзi пiде дощ, а стала мокрою – злива.

Дiти клали в батьковi чоботи окраєць хлiба й вуглинку, а вiн просив подати правий чи лiвий: якщо втрапила вуглинка, то рiк буде голодний, коли ж хлiбець – щедрий.

Якщо на Меланiї вiдлига, то чекай теплого лiта. “Яка Меланка, - казали з цього приводу, - такi Петро з Павлом”.

(За книгою В.Скуратівського "Місяцелік")